Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!

Положення про ВСЗЯО

Дата: 29 вересня 2022 о 09:42, Оновлено 27 грудня 2023 о 08:54
Автор: Паніна С. С.

СХВАЛЕНО

Протокол засідання педагогічної ради ЗОШ № 20

екологічного профілю

від «31» грудня 2021 № 9

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ по закладу освіти

від «31» грудня 2021 301р

Директор ЗОШ № 20

екологічного профілю

___________С.С. Паніна

 

І. Загальні положення

1.1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу ( далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю Запорізької загальноосвітньої школи І — ІІІ ступенів № 20 екологічного профілю  Запорізької міської ради Запорізької області ( далі - школа). Ця система допомагає поліпшити загальну дієвість школи та забезпечує міцну основу для ініціатив щодо її ефективного та сталого розвитку.

1.2. Мета розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи загальної середньої освіти та закладу освіти; постійне та послідовне підвищення якості освіти.

1.3. Забезпечення якості освіти є багатоаспектним явищем, що потребує комплексного вивчення:

  • якість освітніх процесів;
  • якість змісту та освітніх програм;
  • якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних кадрів;
  • якість учнів як особистостей;
  • якість освітніх технологій, у т.ч. оцінних;
  • якість ресурсного забезпечення (навчально-методичного, інформаційного, фінансового, матеріально-технічного, тощо);
  • якість управлінських технологій і ресурсів у закладі освіти та результативність управління ним, професійна якість управлінських кадрів;
  • якість цілей і норм з якості;
  • якість організаційних структур;
  • якість системи моніторингу закладу освіти (якість оцінних механізмів і процедур);
  • результативність освітньої діяльності - рівень підготовки випускників.

1.4 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Запорізькій загальноосвітній школі І — ІІІ ступенів  Запорізької міської ради Запорізької області розроблено на підставі Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145 – VІІІ та Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-ІХ і має такі основні складові:

  • стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
  • самооцінювання освітніх і управлінських процесів;
  • система та механізми забезпечення педагогічної доброчесності;
  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників школи;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

1.5. Організаційна структура системи внутрішнього забезпечення якості включає: адміністрацію, педагогічну раду, методичну раду закладу освіти, професійні  об’єднання педагогів, органи батьківського та учнівського самоврядування, тимчасові структури (педагогічний консиліум, комісії тощо).

1.5.1.Функції адміністрації закладу освіти:

  • ініціює розробку стратегії розвитку (концепція, місія, програма розвитку, цільові проєкти, плани діяльності) закладу освіту, створює робочі групи, проєктні команди, забезпечує оприлюднення, публічне обговорення та прийняття визначеної стратегії;
  • здійснює забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
  • забезпечує створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
  • формує блок локальних актів, що регулюють функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань, що стосуються забезпечення якості освіти;
  • забезпечує на основі освітньої програми проведення в закладі освіти контрольно-оцінних процедур, моніторингових, соціологічних і статистичних досліджень з питань якості освіти;
  • організовує систему моніторингу якості освіти в закладі освіти, здійснення збору, обробки, зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку закладу; аналізує результати оцінювання якості на рівні школи;
  • організовує вивчення інформаційних запитів основних користувачів системи забезпечення якості освіти;
  • забезпечує умови для підготовки працівників школи і громадських експертів щодо здійснення контрольно-оцінних процедур;
  • приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі здійснення контрольно-оцінних процедур.

1.5.2.Функції методичної ради закладу освіти, професійних об’єднань педагогів (творчі групи, кафедри та ін.):

  • беруть участь в розробці освітньої програми, методики оцінювання якості освіти, системи показників, що характеризують стан і динаміку розвитку закладу освіти;
  • беруть участь у розробці критеріїв оцінки результативності професійної діяльності педагогів закладу освіти;
  • сприяють проведенню підготовки працівників закладу освіти і громадських експертів щодо здійснення контрольно-оцінювальних процедур;
  • проводять експертизу організації, змісту й результатів оцінювальних процедур здобувачів освіти, формують пропозиції щодо їх вдосконалення;
  • готують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами оцінки якості освіти на рівні закладу освіти.

1.5.3.Функції педагогічної ради закладу освіти:

  • участь у розробці методики оцінювання якості освіти, критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • проведення в моніторингових, соціологічних і статистичних досліджень з питань якості освіти і контрольно-оцінювальних процедур;
  • організація системи моніторингу якості освіти, а також збору, обробки, зберігання і надання інформації про стан і динаміку розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти в закладі освіти;
  • визначення способів оприлюднення критеріїв та показників оцінювання якості освіти; розробка заходів і підготовка пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вивчення, узагальнення та поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників закладу освіти;
  • проведення експертизи організації, змісту і результатів оцінювальних процедур;
  • схвалення освітньої програми закладу освіти, навчальних планів та робочих програм, положення про академічну доброчесність;
  • сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

1.5.4.Функції органів громадського самоврядування:

  • беруть участь в обговоренні освітньої політики, освітньої програми закладу освіти;
  • сприяють визначенню стратегічних напрямів розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • здійснюють громадський контроль якості освіти у формах громадського спостереження, громадської експертизи;
  • беруть участь в організації та ресурсному забезпеченні освітнього процесу в закладі освіти;
  • направляють представників до комісії з дотримання академічної доброчесності.

ІІ. Внутрішня  система забезпечення якості освіти школи

2.1. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія  забезпечення  якості  освіти базується на таких принципах:

  • принцип цілісності, який полягає  в  єдності усіх  видів  освітніх  впливів  на  учня, їх  підпорядкованості  головній   меті  освітньої  діяльності, яка  передбачає  всебічний  розвиток, виховання  і  соціалізацію  особистості, яка  здатна  до  життя  в  суспільстві та  цивілізованої  взаємодії  з  природою, має  прагнення  до  самовдосконалення  і  навчання  впродовж  життя, готова  до свідомого  життєвого  вибору  та  самореалізації, відповідальності, трудової  діяльності  та  громадянської  активності;
  • принцип  відповідності результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти, а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством»;
  •  принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;
  •  принцип  відкритості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та  прозорості  процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Політики і процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти визначені з урахуванням специфіки діяльності школи. Система внутрішнього забезпечення якості включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

  • система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • система оцінювання навчальних досягнень учнів;
  • професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
  • експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників, у т.ч. рейтингова оцінка діяльності педагогів;
  • спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища у закладі освіти;
  • забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;
  • забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;
  • запобігання та протидія булінгу (цькуванню) і кібербулінгу;
  • моніторинг стану здоров’я здобувачів освіти та профілактика хронічних і респіраторних захворювань;
  • щорічне вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій до стратегічного та річного планування.

2.2. Самооцінювання освітніх і управлінських процесів

2.2.1 Вимоги, критерії та індикатори для самооцінювання якості освітньої діяльності

Для здійснення процедури самооцінювання нами розроблена Програма самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості (далі – Програма), кваліметричний інструментарій та методика самооцінювання.

Програма має таку структуру: напрями вивчення і вимоги (компоненти), основні критерії внутрішньої експертизи та індикатори, за якими здійснюється оцінювання, форми подання результатів та діагностичні методики для аналізу й оцінювання та інші методи збору інформації (Додаток 1).

Методика самооцінювання

Для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у школі виокремлено чотири напрями:

•         якість організації освітнього середовища;

•         система оцінювання досягнень здобувачів освіти закладу;

•         ефективність педагогічної діяльності педагогічних працівників освітнього закладу;

•         якість управлінських технологій та результативність управління освітнім закладом.

Перелічені напрями визначені як фактори кваліметричної моделі внутрішньої системи забезпечення якості. Кожен напрям самооцінювання містить відповідні компоненти (вимоги), які визначають якісне функціонування напряму та системи в цілому. Мірилом для оцінювання виконання вимоги є критерій, показниками вимірювання якого виступають індикатори. Вимірювання з позиції кваліметричного підходу передбачає кількісний опис якості предметів або процесів.

У нашій Програмі за результатами вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти застосовується комбіноване (поєднання кількісного [кваліметричного] і вербального [описового] самооцінювання). Самооцінювання здійснюється за кількісною шкалою, де 4 – найвищий бал.  За неможливості оцінити індикатор у балах, він оцінюється описовими характеристиками, які у подальшому переводяться у кількісну шкалу.

Методи збору інформації: опитування, вивчення документації, моніторинг, аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність, педагогічне спостереження, тощо. До опитування залучаються учні з 14 років, батьки, педагоги.

Тривалість, періодичність та етапи вивчення і оцінювання визначаються закінченим освітнім циклом – навчальним роком. Узагальнення результатів вивчення здійснюється в кінці навчального року (у червні). Школа визначає свій рівень освітньої діяльності за чотирма рівнями:

  • оптимальний рівень якості: 4 бали - у всіх випадках, описаних вербально, або у 76-100% при кількісному розрахунку;
  • достатній рівень якості: 3 бали – спостерігається у більшості випадків, описаних вербально, або у 51-75% при кількісному розрахунку;
  • критичний рівень якості: 2 бали – спостерігається у поодиноких випадках, або у 26-50% при кількісному розрахунку;
  • недостатній рівень якості: 1 бал – випадки не спостерігаються (норма законодавства не дотримується), або до 25% при кількісному розрахунку.

Рівень якості освітньої діяльності визначається узагальнено за напрямом у відповідності з вимогами до нього. У разі комплексного самооцінювання визначається загальний рівень освітньої діяльності школи.

За результатами самооцінювання щорічно готуються висновки, які оприлюднюються  і визначаються шляхи вдосконалення освітньої діяльності (які є складовою річного плану роботи на наступний навчальний рік).

Динаміка реалізації стратегії розвитку закладу освіти може відстежуватись впродовж довшого циклу (у більш триваліші терміни, ніж навчальний рік), за результатами якої ця стратегія може бути скоригована.

Для здійснення самооцінювання освітніх і управлінських процесів запроваджена періодичність самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти у школі:

рік самооцінювання

навчальний рік

напрям самооцінювання

1 рік

2022-2023

комплексне самооцінювання за чотирма напрямами

2 рік

2023-2024

самооцінювання якості організації освітнього середовища

3 рік

2024-2025

самооцінювання системи оцінювання досягнень здобувачів освіти закладу

4 рік

2025-2026

самооцінювання ефективності педагогічної діяльності педагогічних працівників освітнього закладу

5 рік

2026-2027

самооцінювання якість управлінських технологій та результативність управління освітнім закладом

6 рік

2027-2028

самооцінювання якості організації освітнього середовища

7 рік

2028-2029

комплексне самооцінювання за чотирма напрямами

8 рік

2029-2030

інституційний аудит

2.2.1.1. Напрям І. Якість організації освітнього середовища

Завдання: створення умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Вимоги/компоненти

Кількість

критеріїв

Кількість індикаторів

Якість забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

7

критеріїв

17 індикаторів

Якість створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

3

критерії

12

індикаторів

Рівень сформованості інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

5

критеріїв

12

індикаторів

Критерії і індикатори самооцінювання напряму І

«Якість організації освітнього середовища»

Критерії

Індикатори

Якість забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці:

Приміщення і територія закладу освіти є нешкідливими, безпечними та комфортними для навчання та праці

Облаштування території закладу є безпечним, використання приміщення закладу є ефективним

Забезпечення комфортного повітряно-теплового режиму, належного природного та штучного освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму

Раціональне використання приміщень і комплектування мережі класів (з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень)

Забезпечення педагогічних працівників облаштованими персональними робочими місцями та облаштування місць відпочинку для учасників освітнього процесу

Наявність навчальних та інших приміщень відповідно до освітньої програми закладу освіти

Ефективний розподіл приміщень закладу освіти, необхідних для забезпечення освітнього процесу

Обладнання засобами навчання, відповідно до вимог законодавства та освітньої програми  кабінетів початкових класів, фізики, хімії, біології, інформатики, майстерень/ кабінетів трудового навчання(обслуговуючої праці), спортивної та актової зал, медіатеки

Дотримання здобувачами освіти та працівниками закладу  вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

Налагодження системи роботи  з охорони праці: навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, цивільної оборони планомірні

Рівень застосування теоретичних знань з  охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та  правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій під час освітнього процесу та в побуті

Застосування алгоритму дій при нещасних випадках або раптовому погіршенню здоров’я зі здобувачами освіти та працівниками відповідно до чинного законодавства

Систематичність проведення навчань / інструктажів  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я

Доцільність застосування знань та умінь з домедичної допомоги у практичній діяльності (дії керівництва і педагогічних працівників при нещасних випадках та раптовому погіршенню здоров’я)

Створення умов для харчування здобувачів освіти і працівників

Рівень задоволеності учасників освітнього процесу організацією  харчування та якістю готової продукції

Охопленість (%) учнів організованим харчуванням

Якість інформаційного забезпечення закладу освіти та нешкідливість здоров’ю здобувачів освіти

Наявність сучасного Інтернет - постачання та шкільної локальної мережі

Здобувачі освіти та їхні батьки поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет

Створення ефективної системи внутрішнього аудиту за безпечним користуванням мережею Інтернет

Застосування плану заходів для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

Наявність системи роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу

Наявність системи  адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності

Якість створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації:

Планування та реалізація діяльності щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі

Наявність програми «Школа толерантної поведінки»

Реалізація заходів щодо виконання програми «Школа толерантної поведінки»

Результативність реалізації програми щодо створеного безпечного і психологічно-комфортного освітнього середовища

Наявність системи роботи з учасниками освітнього процесу щодо навчання, ознайомлення з нормативно-правовими документами про виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому

Залучення представників територіального органу Національної поліції, служб у справах дітей та центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Клініки дружньої для молоді з питань запобігання та протидії булінгу

Забезпечення дотримання етичних норм, поваги до гідності, прав і свобод людини через наявні правила поведінки учасників освітнього процесу

Оприлюднені правила поведінки, спрямовані на формування позитивної мотивації поведінки учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини

Наявність дієвих кроків по ознайомленню учасників освітнього процесу із правилами поведінки у закладі освіти

Дотримання  прийнятих у закладі освіти правил поведінки учасниками освітнього процесу

Дотримання Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) і Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) у закладі освіти

Наявність аналізу причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та запровадження відповідних заходів (з метою унеможливлення різних проявів насильства)

Виконання алгоритму дій як реакції на звернення про випадки булінгу

Якість діяльності психологічної служби з системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству

Наявність системи вивчення запитів щодо проблем виховання, розвитку та отримання психолого-соціальної підтримки

Рівень сформованості інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору:

Облаштування приміщень та території закладу освіти з урахуванням принципів універсального дизайну

Забезпечення безперешкодного доступу до закладу освіти маломобільних груп населення

Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу

Застосування методик та технологій роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Наявність заповнених ставок асистента вчителя, практичним психологом, вчителя-дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання (у разі потреби)

Забезпечення корекційного процесу (у разі потреби)

Використання форм, методів, прийомів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Наявність психолого-педагогічного супроводу та індивідуальної програми розвитку з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами (у разі потреби)

Взаємодія з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру та залучення їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти

Наявна індивідуальна програма розвитку за участі батьків (у разі потреби)

Співпраця з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (у разі потреби)

Створення освітнього середовища, що мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя

Формування навичок здорового способу життя (харчування, гігієна, фізична активність) та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти (у разі потреби)

Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти (у разі потреби)

Створення  простору інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (медіатека, інформаційно-ресурсний центр)

Використання простору і ресурсів медіатеки/інформаційно-ресурсного центру для індивідуальної, групової, проектної та іншої роботи у рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу

Використання медіатеки/ інформаційно-ресурсного центру для формування інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів освіти

Методи та джерела збору інформації:

  • Спостереження (за освітнім середовищем; за проведенням навчальних занять; моніторинг веб-сайту, інших інформаційних ресурсів школи) (додатки № 12-15).
  • Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків; групове інтерв’ю (фокус-група) з учасниками освітнього процесу; інтерв’ю з практичним психологом) (додатки  №№ 2-4).
  • Вивчення документації (стратегія розвитку; річний план роботи; освітня програма; протоколи засідань педагогічної ради; технічний паспорт закладу освіти; журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності; журнал реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків).

Вербальний та кількісний шаблони самооцінювання напряму І

«Якість організації освітнього середовища»

Рівні

оцінювання

Вербальний (описовий) підхід

Кількісний (кваліметричний) підхід

Оптимальний

У закладі освіти створені нешкідливі, безпечні,  комфортні, затишні умови навчання, праці та відпочинку для усіх учасників освітнього процесу. Комфортність та безпечність забезпечується не лише через дотримання нормативів, а й через створення зручного простору для кожного учасника освітнього процесу, в тому числі (у разі потреби) і для осіб з особливими  освітніми потребами.

Приміщення, територія закладу освіти, їх чистота та облаштування повністю відповідають санітарним нормам. На високому рівні  забезпечується  комфортний повітряно-тепловий режим, природне та штучне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму. Наявні усі навчальні /спеціалізовані/ допоміжні та інші приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми, які ефективно обладнані відповідними засобами навчання.

При комплектуванні класів враховано чисельність здобувачів освіти,  їх особливих освітніх потреб, площі приміщення, яка використовується за призначенням.

У закладі освіти розроблено та створено заходи щодо попередження та профілактики нещасних випадків. Здобувачі освіти та педагогічні працівники відмінно обізнані з вимогами охорони праці,

безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, про що свідчить відповідна документація. Систематично проводяться навчання / інструктажі  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я.

У закладі освіти створені безпечні та комфортні умови для організованого, якісного та здорового харчування усіх здобувачів освіти та педагогічних працівників, в учнів сформовані стійкі навички здорового харчування.

У закладі освіти створені умови для безпечного використання мережі Інтернет. Усі учасники освітнього процесу поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. Створено ефективну систему внутрішнього аудиту за безпечним користуванням мережею Інтернет

з дотриманням принципів академічної доброчесності.

У закладі освіти застосовуються сучасні підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

У закладі освіти розроблено програму « Школа толерантної поведінки». Заплановані та реалізуються  заходи щодо виконання програми «Школа толерантної поведінки». Проводиться моніторинг результативності реалізації програми щодо створеного безпечного і психологічно-комфортного освітнього середовища. Наявна системи роботи з учасниками освітнього процесу щодо навчання, ознайомлення з нормативно-правовими документами про виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Заклад освіти тісно взаємодіє з представниками територіального органу Національної поліції, службою у справах дітей та центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Клінікою дружньої для молоді з питань запобігання та протидії булінгу.

У закладі освіти оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, спрямовані на формування позитивної мотивації та реалізацію підходу, заснованого на правах людини . Наявні дієві кроки по ознайомленню учасників освітнього процесу із правилами поведінки у закладі освіти . Учасники освітнього процесу завжди дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свободи людини.

(За потреби) якісно забезпечено безперешкодний доступу до закладу освіти маломобільних груп населення.

Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) повністю адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу. Заклад повністю укомплектований ставками асистента вчителя, практичного психолога, вчителя-дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання (за потреби). У закладі забезпечений корекційний процес з використанням різних форм, методів, прийомів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (за необхідності). Розроблена та реалізується  індивідуальна програма розвитку за участі батьків

Налагоджена активна співпраця з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Створено освітнє середовище, що позитивно мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. У закладі освіти існує психологічно комфортний простір для соціально- культурної комунікації учасників освітнього процесу.  Медіатека активно

функціонує як інформаційно-ресурсний центр закладу освіти.

У закладі освіти на 90% створені нешкідливі, безпечні,  комфортні, затишні умови навчання, праці та відпочинку для усіх учасників освітнього процесу. Комфортність та безпечність забезпечується не лише через дотримання нормативів, а й через створення зручного простору для кожного учасника освітнього процесу, в тому числі (у разі потреби) і для осіб з особливими  освітніми потребами.

Приміщення, територія закладу освіти, їх чистота та облаштування 100% відповідають санітарним нормам.

На рівні 90%  забезпечується  комфортний повітряно-тепловий режим, природне та штучне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму. Наявні на 100%  навчальні /спеціалізовані/ допоміжні та інші приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми, які ефективно обладнані відповідними засобами навчання.

При комплектуванні класів 95% враховано чисельність здобувачів освіти,  їх особливих освітніх потреб, площі приміщення, яка використовується за призначенням.

У закладі освіти 100% розроблено та створено заходи щодо попередження та профілактики нещасних випадків. Здобувачі освіти та педагогічні працівники 100% обізнані з вимогами охорони праці,

безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, про що свідчить відповідна документація. Систематично 100%  проводяться навчання / інструктажі  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я.

У закладі освіти 100% створені безпечні та комфортні умови для організованого, якісного та здорового харчування усіх здобувачів освіти та педагогічних працівників, в учнів (85%) сформовані стійкі навички здорового харчування.

У закладі освіти 100% створені умови для безпечного використання мережі Інтернет. 100% учасників освітнього процесу поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. Створено 100% ефективну системи внутрішнього аудиту за безпечним користуванням мережею Інтернет

з дотриманням принципів академічної доброчесності.

У закладі освіти на 80% застосовуються сучасні підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

У закладі освіти 100% розроблено програму «Школа толерантної поведінки». Заплановані та реалізуються на 90-95% заходи щодо виконання програми «Школа толерантної поведінки». 100% проводиться моніторинг результативності реалізації програми щодо створеного безпечного і психологічно-комфортного освітнього середовища. Наявна на 100% системи роботи з учасниками освітнього процесу щодо навчання, ознайомлення з нормативно-правовими документами про виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Заклад освіти 85-95% взаємодіє з представниками територіального органу Національної поліції, службою у справах дітей та центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Клінікою дружньої для молоді з питань запобігання та протидії булінгу.

У закладі освіти 100% оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, спрямовані на формування позитивної мотивації та реалізацію підходу, заснованого на правах людини . Наявні на 98% дієві кроки по ознайомленню учасників освітнього процесу із правилами поведінки у закладі освіти. Учасники освітнього процесу на 85-95% дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свободи людини.

(За потреби) на 76% забезпечено безперешкодний доступу до закладу освіти маломобільних груп населення.

Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) 85-95% адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу. Заклад 100% укомплектований ставками асистента вчителя, практичного психолога, вчителя-дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання (за потреби). У закладі на 95-98% забезпечений корекційний процес з використанням різних форм, методів, прийомів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (за необхідності). 100% озроблена та 95% реалізується  індивідуальна програма розвитку за участі батьків

Налагоджена 95-100% співпраця з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Створено на 80% освітнє середовище, що позитивно мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. У закладі освіти 90-95% існує психологічно комфортний простір для соціально- культурної комунікації учасників освітнього процесу.  Медіатека 100% функціонує як інформаційно-ресурсний центр закладу освіти.

Достатній

У закладі освіти створено безпечні умови для навчання та праці учасників освітнього процесу. Комфортність та безпечність в основному забезпечується через дотримання нормативів та створенням зручного простору для кожного учасника освітнього процесу, в тому числі і для осіб з особливими  освітніми потребами (за необхідністю).

Приміщення, територія закладу освіти, їх чистота та облаштування відповідають санітарним  вимогам. В основному забезпечується  комфортний повітряно-тепловий режим, природне та штучне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму. Заклад освіти в основному  забезпечений навчальними та іншими приміщеннями, які обладнані відповідними засобами навчання, що відповідають вимогам законодавства та необхідні для реалізації освітньої програми.

При комплектуванні класів враховано чисельність здобувачів освіти, приміщення використовуються за призначенням. У закладі освіти на достатньому рівні розроблено та створено заходи щодо попередження та профілактики нещасних випадків. Відповідно до вимог проводяться інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, про що свідчить відповідна документація. З правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій учасників освітнього процесу ознайомлюють систематично. У більшості випадків проводяться навчання / інструктажі  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я.

У закладі освіти створені безпечні умови для якісного та здорового харчування здобувачів освіти та педагогічних  працівників.

У закладі освіти створені умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу  досить успішно сформовані навички безпечної поведінки в Інтернеті з дотриманням принципів академічної доброчесності.

У закладі освіти застосовуються типові підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

У закладі освіти створено безпечне середовище від будь-яких форм насильства та дискримінації. В основному забезпечується організована робота соціально-психологічної служби, у тому числі для психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства.

Заклад освіти взаємодіє за необхідністю час від часу з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами та залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

У закладі освіти  оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, які спрямовані на формування позитивної мотивації та реалізацію підходу, заснованого на правах людини . Наявні  кроки по ознайомленню учасників освітнього процесу із правилами поведінки у закладі освіти, але виконання правил формальне. Учасники освітнього процесу дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свободи людини.

У разі потреби забезпечено безперешкодний доступу до закладу освіти маломобільних груп населення.

Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу.

Заклад у разі потреби укомплектований ставками

асистента вчителя, практичного психолога, вчителя дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання. У закладі (у разі потреби) забезпечений корекційний процес з використанням  форм, методів, прийомів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Наявна індивідуальна програма розвитку за участі батьків, організована співпраця з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (за необхідності). Створено освітнє середовище, яке мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. У закладі освіти створено простір для соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу. Медіатека функціонує як інформаційний центр закладу освіти.

У закладі освіти на 90% створено безпечні умови для навчання та праці учасників освітнього процесу. Комфортність та безпечність на 98% забезпечується через дотримання нормативів та створенням на 75% зручного простору для кожного учасника освітнього процесу, в тому числі і для осіб з особливими  освітніми потребами (за необхідністю).

Приміщення, територія закладу освіти, їх чистота та облаштування на 75% відповідають санітарним  вимогам. В основному на 75-80% забезпечується  комфортний повітряно-тепловий режим, природне та штучне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму. Заклад освіти на 80% забезпечений навчальними та іншими приміщеннями, які обладнані відповідними засобами навчання, що відповідають вимогам законодавства та необхідні для реалізації освітньої програми.

При комплектуванні класів на 80% враховано чисельність здобувачів освіти, приміщення використовуються за призначенням на 90%. У закладі освіти на рівні 75-80%  розроблено та створено заходи щодо попередження та профілактики нещасних випадків. Відповідно до вимог на 75% проводяться інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, про що свідчить відповідна документація. З правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій учасників освітнього процесу ознайомлюють на 70-75%. У 85% випадків проводяться навчання / інструктажі  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я.

У закладі освіти на 65-75% створені безпечні умови для якісного та здорового харчування здобувачів освіти та педагогічних  працівників.

У закладі освіти на 75% створені умови для безпечного використання мережі Інтернет, в 60-70% учасників освітнього процесу  досить успішно сформовані навички безпечної поведінки в Інтернеті з дотриманням принципів академічної доброчесності.

У закладі освіти на 80% застосовуються типові підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

У закладі освіти на 65-70% створено безпечне середовище від будь-яких форм насильства та дискримінації. В основному на 75-80% забезпечується організована робота соціально-психологічної служби, у тому числі для психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства.

Заклад освіти взаємодіє за необхідністю час від часу у 60% випадків з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами та залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

У закладі освіти  100% оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, які спрямовані на формування позитивної мотивації та реалізацію підходу, заснованого на правах людини. Наявні  кроки по ознайомленню 75% учасників освітнього процесу із правилами поведінки у закладі освіти, але виконання правил формальне на 60%. Учасники (70-75%) освітнього процесу дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свободи людини.

У разі потреби на 60% забезпечено безперешкодний доступу до закладу освіти маломобільних груп населення.

Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) на 75% адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу.

Заклад у разі потреби на 75% укомплектований ставками

асистента вчителя, практичного психолога, вчителя дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання. У закладі (у разі потреби) 75% забезпечений корекційний процес з використанням  форм, методів, прийомів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. У 75% наявна індивідуальна програма розвитку за участі батьків, організована співпраця з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (за необхідності). На 60% створено освітнє середовище, яке мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. У закладі освіти на 60-70% створено простір для соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу. Медіатека функціонує 100% як інформаційний центр закладу освіти.

Критичний

У закладі освіти вживаються заходи щодо створення умов для навчання та праці.. Комфортність та безпечність частково забезпечується через дотримання нормативів та створення зручного простору для учасників освітнього процесу. Приміщення, територія закладу освіти, їх чистота та облаштування потребують покращення. Допускаються порушення у  забезпеченні  комфортного повітряно-теплового режиму,   природнього та штучного освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму.  Заклад освіти не в повному обсязі забезпечений навчальними та іншими приміщеннями та їх обладнанням відповідними засобами навчання. При комплектуванні класів частково враховується чисельність здобувачів освіти, приміщення не завжди

використовуються за призначенням. У закладі освіти розроблено заходи щодо попередження та профілактики нещасних випадків. Інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки проводяться з порушенням термінів або (та) при виникненні певних подій, обставин. Не усі здобувачі освіти та педагогічні працівники ознайомлені з правилами поведінки в умовах надзвичайних

ситуацій. В поодиноких випадках проводяться навчання / інструктажі  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я.

У закладі освіти створені умови для харчування здобувачів освіти та педагогічних працівників, в учнів сформовані нестійкі навички здорового харчування.

У закладі освіти створені умови для використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу сформовані навички безпечної поведінки в Інтернеті, але учні не завжди дотримуються принципів академічної доброчесності.

У закладі освіти не достатньо застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

У закладі освіти частково створено безпечне середовище від будь-яких форм насильства та дискримінації. Не достатньо забезпечується організована робота психологічної служби щодо супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства.

Заклад освіти не систематично взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами та інколи  залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

У закладі освіти лише при виникненні певних подій та обставин  оприлюднюються правила поведінки учасників освітнього процесу, спрямовані на формування позитивної мотивації та реалізацію підходу, заснованого на правах людини. Учасники освітнього процесу інколи  дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свободи людини.

Не достатньо забезпечено безперешкодний доступу до закладу освіти маломобільних груп населення.

Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) частково адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу.

Заклад освіти обмежено укомплектований ставками асистента вчителя, практичного психолога, вчителя-дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання. У закладі частково забезпечений корекційний процес з використанням форм, методів, прийомів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, але організовано формально. Допускаються порушення в розробленні індивідуальної  програми розвитку за участі батьків, не систематично заклад співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Створене освітнє середовище, яке не достатньо мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. У закладі освіти існує  простір для соціально-культурної

комунікації учасників освітнього процесу, але недостатній. Бібліотека формально функціонує як інформаційний центр закладу освіти.

У закладі освіти у 49% вживаються заходи щодо створення умов для навчання та праці. Комфортність та безпечність на 50% забезпечується через дотримання нормативів та створення зручного простору для учасників освітнього процесу. Приміщення, територія закладу освіти, їх чистота та облаштування потребують покращення на 50%. Допускаються порушення на 51% у  забезпеченні  комфортного повітряно-теплового режиму,   природнього та штучного освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму.  Заклад освіти на 45-50%  забезпечений навчальними та іншими приміщеннями та їх обладнанням відповідними засобами навчання. При комплектуванні класів  на 50% враховується чисельність здобувачів освіти, приміщення на 50% використовуються за призначенням. У закладі освіти розроблено заходи щодо попередження та профілактики нещасних випадків. Інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки на 50% проводяться з порушенням термінів або (та) при виникненні певних подій, обставин. 45-50% здобувачів освіти та педагогічних працівники ознайомлені з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. У 26%  випадків проводяться навчання / інструктажі  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я.

У закладі освіти на 45% створені умови для харчування здобувачів освіти та педагогічних працівників, в 50% учнів сформовані нестійкі навички здорового харчування.

У закладі освіти на 40% створені умови для використання мережі Інтернет, в 49% учасників освітнього процесу сформовані навички безпечної поведінки в Інтернеті, але учні у 55%   не дотримуються принципів академічної доброчесності.

У закладі освіти на 35-40% застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

У закладі освіти на 45% створено безпечне середовище від будь-яких форм насильства та дискримінації. На 50%  забезпечується організована робота психологічної служби щодо супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства.

Заклад освіти у 30% випадків взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами та залучає їх до 45% заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

У закладі освіти 100% при виникненні певних подій та обставин  оприлюднюються правила поведінки учасників освітнього процесу, спрямовані на формування позитивної мотивації та реалізацію підходу, заснованого на правах людини. Учасники освітнього процесу у 40% випадків  дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свободи людини.

Не 26-30% забезпечено безперешкодний доступу до закладу освіти маломобільних груп населення.

Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) на 30%  адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу.

Заклад освіти на 50%  укомплектований ставками асистента вчителя, практичного психолога, вчителя-дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання. У закладі на 30-40% забезпечений корекційний процес з використанням форм, методів, прийомів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, але організовано формально. Допускаються у 51% випадків порушення в розробленні індивідуальної  програми розвитку за участі батьків, у 40% випадків заклад співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Створене освітнє середовище, яке на 45% мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. У закладі освіти існує  простір для соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу, але на 50%. Бібліотека на 60% формально функціонує як інформаційний центр закладу освіти.

Недостатній

У закладі освіти створено не ефективні умови навчання, праці та відпочинку. Систематично допускаються порушення щодо створення умов комфортного та безпечного середовища для учасників освітнього процесу. Приміщення, територія закладу освіти, їх чистота та облаштування не відповідають санітарним нормам. Систематично допускаються порушення у  забезпеченні  комфортного повітряно-теплового режиму,   природнього та штучного освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму.

Заклад освіти не забезпечений відповідно обладнаними навчальними та іншими приміщеннями. При комплектуванні класів  не  враховується чисельність здобувачів освіти, приміщення недостатньо використовуються за призначенням. У закладі освіти в неповному обсязі розроблено заходи щодо попередження та профілактики нещасних випадків. Не проводяться навчання/ інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки. Учасники освітнього процесу не

ознайомлені з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

Відповідна документація не оформлена. Поведінка учасників освітнього процесу свідчить про порушення відовідних норм. Не проводяться навчання / інструктажі  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я.

У закладі освіти не створено умов для здорового харчування.

Доступ до мережі Інтернет- відсутній.

У закладі освіти не застосовуються підходи для адаптації та інтеграції

учасників освітнього процесу.

У закладі освіти створено середовище, але часто фіксуються випадки насильства та дискримінації. Не забезпечена робота адміністрації та  психологічної служби.

Заклад освіти неефективно взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами щодо запобігання булінгу, іншому насильству.

У закладі освіти розроблені правила поведінки учасників освітнього процесу, спрямовані на формування позитивної мотивації та реалізацію підходу, заснованого на правах людини. Учасники освітнього процесу погано дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свободи людини.

Заклад освіти не забезпечений безперешкодним доступом для маломобільних груп населення. Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) не мають відповідного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами.

Заклад не укомплектований ставками асистента вчителя, практичного психолога, вчителя-дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання. У закладі не забезпечено корекційний процес для дітей з особливими освітніми потребами. Заклад освіти не взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, не надає необхідної підтримки дітям під час здобуття освіти. Освітнє середовище не мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної

поведінки, заняття спортом. У закладі не існує простору для соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу. Бібліотека як інформаційний центр закладу освіти не

функціонує.

У закладі освіти на 75% створено не ефективні умови навчання, праці та відпочинку. На 80%  допускаються порушення щодо створення умов комфортного та безпечного середовища для учасників освітнього процесу. 75% приміщень, територія закладу освіти, їх чистота та облаштування не відповідають санітарним нормам. Систематично на 80%  допускаються порушення у  забезпеченні  комфортного повітряно-теплового режиму,   природнього та штучного освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму.

Заклад освіти на 75-80% не забезпечений відповідно обладнаними навчальними та іншими приміщеннями. При комплектуванні класів на 75%  не  враховується чисельність здобувачів освіти, приміщення на 70% використовуються не за призначенням. У закладі освіти на 25% розроблено заходи щодо попередження та профілактики нещасних випадків. 90% не проводяться навчання/ інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки. Учасники освітнього процесу 80% не ознайомлені з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

Відповідна документація 75% не оформлена. Поведінка 80% учасників освітнього процесу свідчить про порушення відовідних норм. Не проводяться на 80% навчання / інструктажі  педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, алгоритму дій у разі надзвичайного випадку чи раптового погіршення здоров’я.

У закладі освіти на 75% не створено умов для здорового харчування.

Доступ до мережі Інтернет - 90% відсутній.

У закладі освіти на 90% не застосовуються підходи для адаптації та інтеграції

учасників освітнього процесу.

У закладі освіти створено середовище, але часто (75%) фіксуються випадки насильства та дискримінації. Не забезпечена на 80% робота адміністрації та  психологічної служби.

Заклад освіти 80% неефективно взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами щодо запобігання булінгу, іншому насильству.

У закладі освіти розроблені правила поведінки учасників освітнього процесу, спрямовані на формування позитивної мотивації та реалізацію підходу, заснованого на правах людини. Учасники освітнього процесу у 15-25% дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свободи людини.

Заклад освіти на 90% не забезпечений безперешкодним доступом для маломобільних груп населення. Приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) не мають відповідного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами.

Заклад не укомплектований на 75% ставками асистента вчителя, практичного психолога, вчителя-дефектолога, інших фахівців для реалізації інклюзивного навчання. У закладі на 90% не забезпечено корекційний процес для дітей з особливими освітніми потребами. Заклад освіти на 75% не взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, не надає необхідної підтримки дітям під час здобуття освіти. Освітнє середовище на 95% не мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом. У закладі не існує простору для соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу. Бібліотека як інформаційний центр закладу освіти на 80% не функціонує.

2.2.1.2. Напрям ІІ. Система оцінювання досягнень здобувачів освіти закладу

Завдання: забезпечення права кожного здобувача освіти на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання; заохочення здобувачів освіти апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку; забезпечення можливості здобувачам досягти і перевищити власні результати; наявність чітких та зрозумілих вимог до навчальних результатів.

 

Вимоги/компоненти

Кількість

критеріїв

Кількість індикаторів

Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

3

критерії

4 індикатори

Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2

критерії

3

індикатори

Формування відповідального ставлення у здобувачів освіти до результатів свого навчання, здатності до самооцінювання

2

критерії

3

індикатори

Критерії і індикатори самоооцінювання напряму ІІ

«Система оцінювання досягнень здобувачів освіти закладу»

Критерії

Індикатори

Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи

оцінювання їх навчальних досягнень

Отримання від педагогічних працівників інформації про критерії, правила та процедури оцінювання

Оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень

Отримання інформації про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень

Сприяння реалізації компетентнісного підходу до навчання

Застосування педагогічними  працівниками системи оцінювання, спрямованої на реалізацію компетентнісного підходу

Справедливе і об’єктивне  оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

Визначення кількості здобувачів освіти, які вважають результати оцінювання їх навчання справедливими і об’єктивними

Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Систематичне здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти

Ефективне проведення  моніторингу результатів навчання здобувачів освіти

Здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти, прийняття рішення щодо їх коригування

Впровадження системи формувального оцінювання

Відстеження педагогічними працівниками за допомогою оцінювання особистісного поступу здобувачів освіти, формування у них позитивної самооцінки, відзначення досягнень, підтримка бажання навчатися, запобігання побоюванням помилитися

Формування відповідального ставлення у здобувачів освіти до результатів свого навчання, здатності до самооцінювання

Сприяння закладу освіти у формуванні відповідального ставлення здобувачів освіти до результатів навчання

Надання педагогічними працівниками здобувачам освіти необхідної допомоги у навчальній діяльності

Охопленість (%)  здобувачів освіти, які відповідально ставляться до процесу  навчання, оволодіння освітньою програмою

Формування у  здобувачів освіти навичок самооцінювання та взаємооцінювання

Використання вчителями у системі оцінювання навчальних досягнень  прийомів самооцінювання та взаємооцінювання здобувачами освіти

З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування проводитимуться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Моніторингові дослідження, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів:

  • результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі (порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету);
  • рубіжне підсумкове оцінювання учнів у класному журналі (аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання; порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі; порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з  окремих предметів);
  • результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або у інших формах завдань. 

Методи та джерела збору інформації:

  • Спостереження (за проведенням навчальних занять) (додаток № 16).
  • Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків) (додатки №№ 5-7).
  • Вивчення документації (оприлюднені критерії оцінювання; аналітичні звіти та статистичний аналіз за результатами моніторингових досліджень; протоколи засідань педагогічної ради; річний план роботи).

Вербальний та кількісний шаблони самоооцінювання напряму ІІ

«Система оцінювання досягнень здобувачів освіти закладу»

Рівні

оцінювання

Вербальний (описовий) підхід

Кількісний підхід

Оптимальний

У закладі освіти створена відкрита, прозора і зрозуміла для здобувачів освіти система оцінювання їх навчальних досягнень. Систематично оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів. Здобувачі освіти в повному обсязі отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. Педагогічні працівники ефективно застосовують справедливу і об’єктивну систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. Ефективно та систематично проводяться внутрішні  моніторинги результатів навчання здобувачів освіти, що передбачають систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти. Педагогічні працівники за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися. Заклад освіти  формує відповідальне ставлення здобувачів освіти до результатів навчання, використовуючи прийоми підсумкового, формувального самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

У закладі освіти створена 91-99% відкрита, прозора і зрозуміла для здобувачів освіти система оцінювання їх навчальних досягнень. 100% оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів. Здобувачі освіти в обсязі 90-99% отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. Педагогічні працівники (98-99%) ефективно застосовують справедливу і об’єктивну систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. Ефективно  та систематично (95-99%) проводяться внутрішні  моніторинги результатів навчання здобувачів освіти, що передбачають систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти. Педагогічні працівники (100%) за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися. Заклад освіти 90-99%  формує відповідальне ставлення здобувачів освіти до результатів навчання, використовуючи прийоми підсумкового, формувального самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

Достатній

У закладі освіти в основному створена відкрита, прозора і зрозуміла для здобувачів освіти система оцінювання їх навчальних досягнень. Оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів. Більшість здобувачів освіти  отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. Педагогічні працівники застосовують справедливу і об’єктивну систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. Ефективно проводяться внутрішні  моніторинги результатів навчання здобувачів освіти, що передбачають  відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти. Більшість педагогічних працівників за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися. Заклад освіти  сприяє формуванню відповідального ставлення здобувачів освіти до результатів навчання, використовуючи прийоми формувального самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

У закладі освіти на 75% створена відкрита, прозора і зрозуміла для здобувачів освіти система оцінювання їх навчальних досягнень. Оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів. 75% здобувачів освіти  отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. 75% педагогічних працівників застосовують справедливу і об’єктивну систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. Ефективно (на 70-75%) проводяться внутрішні  моніторинги результатів навчання здобувачів освіти, що передбачають  відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти. Більшість (70-75%) педагогічних працівників за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися. Заклад освіти на 65-75%  сприяє формуванню відповідального ставлення здобувачів освіти до результатів навчання, використовуючи прийоми формувального самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

Критичний

У закладі освіти створена система оцінювання  навчальних досягнень здобувачів освіти. Епізодично оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учні. Здобувачів освіти  фрагментарно інформують  про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. Педагогічні працівники застосовують об’єктивну систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. Частково проводяться внутрішні  моніторинги результатів навчання здобувачів освіти, що передбачають  відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти. Половина педагогічних працівників за допомогою оцінювання формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення. Заклад освіти   частково сприяє формуванню відповідального ставлення здобувачів освіти до результатів навчання, використовуючи прийоми самооцінювання або взаємооцінювання здобувачів освіти.

У закладі освіти на 45-50% створена система оцінювання  навчальних досягнень здобувачів освіти. Епізодично (55%) оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учні. Здобувачів (45-55%) освіти  фрагментарно інформують  про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. 40-50% педагогічних працівників застосовують об’єктивну систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. Частково (30-35% від запланованого) проводяться внутрішні  моніторинги результатів навчання здобувачів освіти, що передбачають  відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти. 50% педагогічних працівників за допомогою оцінювання формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення. Заклад освіти   частково (40-50%) сприяє формуванню відповідального ставлення здобувачів освіти до результатів навчання, використовуючи прийоми самооцінювання або взаємооцінювання здобувачів освіти.

Недостатній

У закладі освіти допускаються порушення при створенні системи оцінювання  навчальних досягнень здобувачів освіти. Час від часу оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів. Здобувачів освіти  не достатньо інформують  про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. Не систематично проводяться внутрішні  моніторинги результатів навчання здобувачів освіти. Незначна частина педагогічних працівників за допомогою оцінювання відзначають досягнення здобувачів освіти. Заклад освіти   не сприяє формуванню відповідального ставлення здобувачів освіти до результатів навчання.

У закладі освіти на 75% допускаються порушення при створенні системи оцінювання  навчальних досягнень здобувачів освіти. Час від часу  оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учні. Здобувачів освіти  не достатньо (на 25%) інформують  про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. Не систематично (20-25% від запланованого) проводяться внутрішні  моніторинги результатів навчання здобувачів освіти. 25% педагогічних працівників за допомогою оцінювання відзначають досягнення здобувачів освіти. Заклад освіти   не сприяє (на 90%) формуванню відповідального ставлення здобувачів освіти до результатів навчання.

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти:

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

  • контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
  •  навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
  • діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
  • стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
  • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
  • сформованість  предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
  • самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

  • повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
  • глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
  • гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
  • системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
  • міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Критерії оцінювання здобувачів освіти:

  • Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329 [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/Iaws/show/z0566-11
  • Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru
  • Розроблені кожним вчителем критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмету, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт),  освітню програму школи, компетентнісний підхід до викладання предмету, організаційну форму проведення).

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та рівневому (3 клас) підсумковому (бальному, 4 клас) оцінюванню.

  • Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018  №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255).
  • Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України від 27.08.2019 №1154).

Правила і процедури оцінювання здобувачів освіти:

  • Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів: наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0496290-08#Text
  • Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів: наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-15#Text
  • Памятки з порядку і правил оцінювання учнів у ЗК «МГА» [Електронний ресурс] /ЗК «МГА». – Режим доступу:?????

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація. Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою та календарно-тематичними планами вчителів.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

  • усунення безсистемності в оцінюванні;
  • підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
  • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
  • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
  • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлюються з тривалістю вивчення теми (кількістю занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та якості освіти.

Тематичне опитування на кафедрі іноземних мов проводиться у різних формах (тестування, усне та письмове опитування, захист проектів, дебати, рольові ігри, конференції). У І семестрі проводиться зріз знань з граматики за минулий рік та зріз знань з аудіювання та читання., про що видаються відповідні накази у порівнянні з минулим роком. В кінці І та ІІ семестрів проводяться 4 види контролю на всіх паралелях 3-11 класів (читання, аудіювання, письмо та говоріння), про що наявні відповідні  записи в журналах. Процедура та вимоги до поточного та підсумкового контролю відповідають орієнтовним вимогам до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

2.2.1.3. Напрям ІІІ. Ефективність педагогічної діяльності педагогічних працівників освітнього закладу

Завдання: забезпечення застосування педагогічними працівниками закладу освіти  освітніх технологій, спрямованих на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти; забезпечення систематичного підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників; побудова партнерської взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу; дотримання норм академічної доброчесності здобувачами освіти та педагогічними працівниками; забезпечення умов для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Вимоги/компоненти

Кількість

критеріїв

Кількість індикаторів

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

6

критеріїв

7 індикаторів

Систематичне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

2

критерії

5

індикаторів

Налагодження тісної  співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

3

критерії

4

індикатори

Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

2

критерії

2

індикатори

Критерії і індикатори самооцінювання напряму ІІІ

«Ефективність педагогічної діяльності педагогічних працівників освітнього закладу»

Критерії

Індикатори

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Планування діяльності та  аналіз її результативності педагогічними працівниками

Раціональне використання вчителями календарно-тематичного планування, що відповідає освітній програмі закладу освіти

Застосування педагогічними працівниками освітніх технологій, спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти

Ефективність використання педагогічними працівниками освітніх технологій, які спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями

Участь педагогічних працівників   у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)

Наявність розроблених педагогічними працівниками індивідуальних освітніх траєкторій, складання завдань, перевірка робіт, надання консультацій, проведення оцінювання навчальних досягнень

Створення та  використання педагогічними працівниками освітніх ресурсів (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)

Наявність власних освітніх ресурсів, науково обґрунтованої системи методичної роботи, публікацій професійної тематики та оприлюднення методичних розробок педагогічними працівниками

Формування педагогічними працівниками  суспільних цінностей у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку

Якість використання вчителями  змісту предмета , інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму

Використання  педагогічними  працівниками інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі

Рівень володіння педагогічними працівниками інформаційно-комунікаційними технологіями в освітньому процесі

Якість застосування педагогічними працівниками в практичній діяльності інформаційно-комунікаційних  технологій

Систематичне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності

педагогічних працівників

Формування та забезпечення педагогічними працівниками власного професійного розвитку  і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми  з особливими освітніми потребами

Якість укомплектування закладу освіти педагогічними кадрами

Освітній та фаховий рівень педагогічних працівників

Доцільність вибору педагогічними працівниками  різних видів, форм і напрямів підвищення рівня своєї професійної майстерності

Здійснення педагогічними працівниками інноваційної освітньої діяльності, активна участь в освітніх проектах, залучення до роботи у якості освітніх експертів

Якість впровадження та реалізація освітніх проектів педагогічними працівниками  в інноваційній та  експериментальній  роботі

Ефективність здійснення педагогічними працівниками експертної діяльності

Налагодження тісної  співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками,

працівниками закладу освіти

Дієве застосування педагогічними працівниками педагогіки партнерства

Значення (вислуховується, враховується) думки педагогічних працівників в освітньому процесі

Ефективність використання педагогічними працівниками  форм роботи, спрямованих на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу

Співпраця педагогічних працівників з батьками здобувачів освіти щодо питань організації освітнього процесу, забезпечення  постійного зворотного зв’язку

Рівень налагодження конструктивної комунікації педагогічними працівниками із батьками здобувачів освіти в різних формах

Наявність практики педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

Ефективність надання педагогічними працівниками  методичної підтримки колегам, обмін досвідом (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції, взаємовідвідування занять, наставництво, публікації)

Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти

на засадах академічної доброчесності

Дотримання педагогічними працівниками під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності академічної доброчесності

Якість роботи педагогічних працівників на засадах академічної доброчесності

Сприяння педагогічними працівниками  дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти

Рівень інформування педагогічними працівниками про правила дотримання академічної доброчесності та ефективне застосування здобувачами освіти знань в освітньому процесі

Методи та джерела збору інформації:

  • Спостереження (за проведенням навчальних занять; за ефективністю педагогічної діяльності педагогічних працівників) (додатки №16-17).
  • Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків) (додаток №8).
  • Вивчення документації (календарно-тематичні плани; результати контрольних робіт; індивідуальні навчальні плани; протоколи засідань педагогічної ради; річний план роботи).

Вербальний та кількісний шаблони самооцінювання напряму ІІІ

«Ефективність педагогічної діяльності педагогічних працівників освітнього закладу»

Рівні

оцінювання

Вербальний (описовий) підхід

Кількісний підхід

Оптимальний

Якісний та кількісний склад педагогічних працівників закладу дозволяє з високою ефективністю здійснювати освітній процес. Усі педагоги мають відповідну фахову освіту, систематично підвищують фаховий рівень, доцільно обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня професійної майстерності.

Педагогічні працівники ефективно планують свою діяльність, аналізують її результативність та раціонально  застосовують в роботі сучасні освітні технології, отримуючи задоволення від пошуку і впровадження нових дидактичних прийомів у педагогічну діяльність, спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти. Активно беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, систематично складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень.

В педагогічній діяльності ефективно створюють та якісно використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали,

методичні розробки, веб-сайти, блоги, тощо) та систематично оприлюднюють методичні роботи. В процесі навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти педагогічні працівники систематично формують суспільні цінності, виховують патріотизм, використовуючи інтегровані змістовні лінії.  Якісно володіють інформаційно-комунікаційними технологіями та ефективно застосовують в освітньому процесі.

Ефективно здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до

роботи як освітні експерти. У роботі зі здобувачами освіти діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно орієнтованого навчання, на партнерських засадах співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв'язок. В своїй роботі якісно та ефективно застосовують  педагогічне наставництво, взаємонавчання та інші форм професійної співпраці педагогічних працівників. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової(творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під

час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти. Створюють та використовують у роботі низку заходів спрямованих на розвиток здоров’язберігаючих технологій, академічної доброчесності та вимагають дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти.

Якісний (100%) та кількісний (100%) склад педагогічних працівників закладу дозволяє з високою ефективністю здійснювати освітній процес. Більше 95% педагогів мають відповідну фахову освіту, 100% систематично підвищують фаховий рівень, доцільно обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня професійної майстерності.

Більше 90% педагогічних працівників ефективно планують свою діяльність, аналізують її результативність та раціонально  застосовують в роботі сучасні освітні технології, отримуючи задоволення від пошуку і впровадження нових дидактичних прийомів у педагогічну діяльність, спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти. Більше 90% активно беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, систематично складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень.

В педагогічній діяльності більше 90% ефективно створюють та якісно використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали,

методичні розробки, веб-сайти, блоги, тощо) та систематично оприлюднюють методичні роботи. В процесі навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти 100% педагогічних працівників систематично формують суспільні цінності, виховують патріотизм, використовуючи інтегровані змістовні лінії.  Більше 90% якісно володіють інформаційно-комунікаційними технологіями та ефективно застосовують в освітньому процесі.

Більше 76% ефективно здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, 76% залучаються до роботи як освітні експерти. У роботі зі здобувачами освіти 100%  діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно орієнтованого навчання, на партнерських засадах співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв'язок. В своїй роботі більше 76% якісно та ефективно застосовують  педагогічне наставництво, взаємонавчання та інші форм професійної співпраці педагогічних працівників. 100% педагогічних працівників під час провадження педагогічної та наукової(творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти. Більше 95% створюють та використовують у роботі низку заходів спрямованих на розвиток здоров’язберігаючих технологій.

100% учнів отримують інформацію від педагогічних працівників про принципи академічної доброчесності; 100% вчителів не використовують завдання на відтворення знань.

Достатній

Заклад освіти в повному обсязі укомплектований педагогічними кадрами.  Педагоги мають відповідну фахову освіту, систематично підвищують фаховий рівень, обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня професійної майстерності.  Значна частина вчителів раціонально та ефективно використовують в роботі  календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу.

Більшість педагогічних працівників планують свою діяльність, аналізують її результативність  та застосовують в роботі

освітні технології, спрямовані на формування ключових

компетентностей і наскрізних

умінь здобувачів освіти. Значна частка педагогів бере участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень. В педагогічній діяльності значна частина створює та якісно використовує освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги) та оприлюднює методичні роботи. В процесі навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти більшість педагогічних працівників формують суспільні цінності, виховують патріотизм, використовуючи інтегровані змістовні лінії. Більшість педагогів володіють інформаційно-комунікаційними технологіями та застосовують в освітньому процесі. Здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах. У роботі зі здобувачами освіти діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно орієнтованого навчання, співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, намагаючись отримати зворотній зв'язок. В своїй роботі ефективно застосовують  педагогічне наставництво, взаємонавчання та інші форм професійної співпраці педагогічних працівників. Більшість педагогічних працівників під час провадження педагогічної та наукової діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Заклад освіти в повному обсязі (100%) укомплектований педагогічними кадрами.  Більше 98% педагогів мають відповідну фахову освіту, систематично підвищують фаховий рівень, обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня професійної майстерності.  Більше 85% вчителів раціонально та ефективно використовують в роботі  календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу.

Більше 90% педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність  та застосовують в роботі

освітні технології, спрямовані на формування ключових

компетентностей і наскрізних

умінь здобувачів освіти. 80-95% педагогів беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень. В педагогічній діяльності більше 85% створюють та якісно використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги) та оприлюднюють методичні роботи. В процесі навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти більше 85% педагогічних працівників формують суспільні цінності, виховують патріотизм, використовуючи інтегровані змістовні лінії. 85-89% педагогів володіють інформаційно-комунікаційними технологіями та застосовують в освітньому процесі. 70-75,9% здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах. У роботі зі здобувачами освіти більше 85% діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно орієнтованого навчання, співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, намагаючись отримати зворотній зв'язок. В своїй роботі 50-76% вчителів ефективно застосовують  педагогічне наставництво, взаємонавчання та інші форм професійної співпраці педагогічних працівників. Більше 85% педагогічних працівників під час провадження педагогічної та наукової діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти. Більше 75% учнів отримують інформацію від педагогічних працівників про принципи академічної доброчесності; більше 75% вчителів не використовують завдання на відтворення знань.

Критичний

Заклад освіти укомплектований педагогічними кадрами.  Більшість педагогів мають відповідну фахову освіту, допускаються незначні порушення при підвищенні фахового рівня.

Більшість вчителів використовують в роботі календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу. Педагогічні працівники планують свою діяльність та частково застосовують в роботі освітні технології, які спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями.

Частка вчителів бере участь у  реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, але не систематично складає завдання, перевіряє роботи, надає консультації, проводить оцінювання навчальних досягнень. В педагогічній діяльності по можливості створюють та використовують  освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки) та оприлюднюють методичні роботи. В процесі навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти педагогічні працівники намагаються формувати суспільні цінності, виховувати патріотизм, використовуючи інтегровані змістові лінії. Частина педагогів володіють інформаційно комунікаційними технологіями та застосовують в освітньому процесі.

У роботі зі здобувачами освіти намагаються діяти на засадах особистісно орієнтованого навчання, співпрацюють з батьками здобувачів освіти. В своїй роботі застосовують  педагогічне наставництво та співпрацюють з іншими педагогічними працівниками. Більшість педагогічних працівників під час педагогічної  діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, знайомлять учнів з правилами академічної доброчесності.

Заклад освіти 100% укомплектований педагогічними кадрами.  Більше 90% педагогів мають відповідну фахову освіту, допускаються незначні (до 10%) порушення при підвищенні фахового рівня.

Більше 95% вчителів використовують в роботі календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу. 95% педагогічних працівників планують свою діяльність та частково (70-85%) застосовують в роботі освітні технології, які спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями.

До 76% вчителів беруть участь у  реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, але не систематично складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень. В педагогічній діяльності 70-80% вчителів по можливості створюють та використовують  освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки) та оприлюднюють методичні роботи. В процесі навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти до 85% педагогічних працівників намагаються формувати суспільні цінності, виховувати патріотизм, використовуючи інтегровані змістові лінії. Частина (60-70%) педагогів володіють інформаційно комунікаційними технологіями та застосовують в освітньому процесі.

У роботі зі здобувачами освіти 70-85% вчителів намагаються діяти на засадах особистісно орієнтованого навчання, співпрацюють з батьками здобувачів освіти. В своїй роботі 50-55% застосовують  педагогічне наставництво та співпрацюють з іншими педагогічними працівниками. 70-85% педагогічних працівників під час педагогічної  діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, знайомлять учнів з правилами академічної доброчесності. 50-75% учнів отримують інформацію від педагогічних працівників про принципи академічної доброчесності; 40-75% вчителів не використовують завдання на відтворення знань.

Недостатній

Заклад освіти більшою мірою укомплектований педагогічними кадрами.  Деякі педагоги не мають відповідну фахову освіту, систематично допускаються порушення при підвищенні фахового рівня. Вчителі не ефективно використовують в роботі календарно-тематичне планування та допускають порушення у відповідності до освітньої  програми закладу. Педагогічні працівники  планують свою діяльність , але не використовують освітні технології, які спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями. Не ефективно реалізують індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти та не систематично складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень. В педагогічній діяльності намагаються використовувати   запропоновані та підготовлені презентації, відеоматеріали, методичні розробки. В процесі навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти педагогічні працівники не достатньо формують суспільні цінності, виховують патріотизм, використовуючи інтегровані змістовні лінії.  Педагоги на недостатньому рівні  володіють інформаційно-комунікаційними технологіями та не систематично застосовують в освітньому процесі.

Педагоги не систематично та не ефективно  співпрацюють з батьками здобувачів освіти. Співпрацюють з адміністрацією та колегами. Під час педагогічної  діяльності намагаються дотримуватись академічної  доброчесності та знайомлять учнів з правилами академічної доброчесності.

Заклад освіти на 85% укомплектований педагогічними кадрами.  15% педагогів не мають відповідну фахову освіту, систематично (до 20%) допускаються порушення при підвищенні фахового рівня. До 70% вчителів не ефективно використовують в роботі календарно-тематичне планування та допускають порушення у відповідності до освітньої  програми закладу. До 95% педагогічних працівників  планують свою діяльність, але до 70% не використовують освітні технології, які спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями. Менше 70% вчителів не ефективно реалізують індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти та не систематично складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень. 60-70% в педагогічній діяльності намагаються використовувати   запропоновані та підготовлені презентації, відеоматеріали, методичні розробки. В процесі навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти до 60% педагогічних працівників не достатньо формують суспільні цінності, виховують патріотизм, використовуючи інтегровані змістовні лінії.  До 50% педагогів на недостатньому рівні  володіють інформаційно-комунікаційними технологіями та не систематично застосовують в освітньому процесі.

Менше 60% педагогів не систематично та не ефективно  співпрацюють з батьками здобувачів освіти; співпрацюють з адміністрацією та колегами. Менше 70% педагогічних працівників під час педагогічної  діяльності дотримуються принципів академічної  доброчесності та знайомлять учнів з правилами академічної доброчесності; менше 50% учнів отримують інформацію від педагогічних працівників про принципи академічної доброчесності; менше 40% вчителів не використовують завдання на відтворення знань.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна [денна, вечірня], заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись. Основними видами підвищення кваліфікації є: навчання за програмою підвищення кваліфікації ВНЗ; стажування; участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії». Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст». Діяльність таких працівників характеризується здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знаннями теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у освітньому процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителів»:

Критерії оцінювання роботи вчителів

Параметри

Критерії

1.Когнітивна складова

Знання предмета, який викладає

Знання методики викладання предмета

Знання основ дидактики та дидактичної організації предмета

Знання основ педагогіки та психології

Загальний рівень культури, ерудиції, інтелекту

Знання сучасних педагогічних технологій, прогресивного педагогічного досвіду

Знання нормативних основ освітньої діяльності

2. Компетентнісна складова

Прогностичні вміння

Уміння планувати власну діяльність та формувати вміння планувати в здобувачів освіти

Урахування в педагогічній діяльності психологічних закономірностей навчання. Виховання та розвитку учнів

Інформаційна компетентність, використання інформаційно-комунікативних технологій

Комунікативна компетентність

Уміння організовувати та оптимізувати навчальний процес

Володіння педагогічною технікою

Організаторські вміння педагога

Здатність до виховання в процесі навчання

Уміння аналізувати освітній процес та його результати, здатність до рефлексії

Уміння мотивувати пізнавальну діяльність здобувачів освіти

Підвищення професійної кваліфікації

3.Креативна складова

Здатність до творчої діяльності

Здатність до саморозвитку, самовдосконалення

Інноваційна діяльність педагога

Участь у роботі методичних підрозділів закладу освіти

Узагальнення власного педагогічного досвіду

Організація роботи з обдарованими учнями

Організація позакласної роботи з предмета

Збагачення методичної та дидактичної бази викладання предмета

Надання допомоги колегам, консультування, наставництво

Розповсюдження власного досвіду, участь у семінарах, конференціях, наявність публікацій

Науково-дослідницька, дослідно-експериментальна діяльність

4.Особистісна складова

Мотивація педагогічної діяльності

Уміння створювати (підтримувати) позитивний психологічний клімат

Уміння спілкуватися с колегами, батьками, учнями

Громадянська відповідальність

Емпатія, позитивне ставлення до дітей, педагогічний такт

Зовнішній вигляд, фізичне здоров’я, особистісний імідж, ерудиція

5. Результативна складова

Рівень узагальнення педагогічного досвіду (упровадження інноваційних технологій; створення власного досвіду; розповсюдження власного досвіду)

Участь у професійних конкурсах, виставках

Наявність друкованих праць, наукових робіт

Рейтинг серед колег

Результативність педагогічної діяльності (навчальні досягнення та творчі здобутки учнів)

Підвищення кваліфікаційної категорії

Керівництво творчими групами, кафедрами, експериментальним майданчиком, педагогічною майстернею тощо

Вербальний шаблон оцінки рівня результативності

діяльності педагогів за кваліфікаційними категоріями

Параметри

Кваліфікаційні категорії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Когнітивна складова

Відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та які знають предмет викладання і постійно вдосконалюють свій професійний рівень. Володіють знаннями дисциплін психолого-педагогічного циклу, знають сучасні педагогічні технології та нормативні норми освітньої діяльності, основи формування різних учнівських колективів та керівництва ними.

Достатній рівень професіоналізму.

Відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та які ґрунтовно і різнобічно знають предмет викладання і постійно вдосконалюють свій професійний рівень. Досконало володіють знаннями дисциплін психолого-педагогічного циклу, добре знають сучасні педагогічні технології та нормативні норми освітньої діяльності, основи формування різних учнівських колективів та керівництва ними.

Ґрунтовний рівень професіоналізму.

Відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та які мають глибокі знання з основної і суміжних дисциплін, що значно перевищують предмет викладання і постійно вдосконалюють свій професійний рівень. Досконало володіють знаннями дисциплін психолого-педагогічного циклу, відмінно знають сучасні педагогічні технології та нормативні норми освітньої діяльності, основи формування різних учнівських колективів та керівництва ними.

Високий рівень професіоналізму.

2. Компетентнісна складова

Уміють мотивувати пізнавальну діяльність учнів, використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів. Володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (поза навчальної) роботи та їх якісним застосуванням. Використовують державну мову відповідно до чинного законодавства про мови України.

Уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал. Формують мотиваційний інтерес, навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; навчають здійсненню самооцінювання й самоконтролю.  Використовують методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації начального процесу.

Володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі. Розробляють нові педагогічні технології навчання й виховання, ведуть роботу з їх апробації, беруть участь у дослідницькій, експериментальній діяльності.

3.Креативна складова

Застосовують інноваційні технології в освітньому процесі, здатні до творчої діяльності. Проявляють ініціативу лише тоді, коли від них цього вимагають.

Володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів. Створюють умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей. Ініціативні, вносять пропозиції щодо вдосконалення освітнього процесу в школі. Впроваджують передовий педагогічний досвід.

Володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації освітнього процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів. Сприяють пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміють тримати в полі зору «сильних»,«слабких» і «середніх» за рівнем навчальних досягнень учнів; працюють за індивідуальною освітньою траєкторією  з обдарованими учнями і здобувачами освіти з низьким рівнем навчальних досягнень.

Ініціативні. Лідери, думку яких поважають.

4.Особистісна складова

Мають достатній рівень мотивації педагогічної діяльності. Користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

Мають достатній рівень мотивації педагогічної діяльності. Утверджують особисту позитивну концепцію праці вчителя, на якій базується їх професійна поведінка. Вміло керують власним емоційним станом. Тактовні у спілкуванні, поважають думку інших, навіть, якщо вона не співпадає з їхньою. Вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом. Уміють підтримувати позитивний психологічний клімат. Дбають про зовнішній вигляд.

Притаманний високий рівень мотивації педагогічної діяльності. Уміють створювати позитивний психологічний клімат. Мають високий рівень розвитку емпатії, позитивне ставлення до учасників освітнього процесу, розвинений педагогічний такт.

Дбають про власне фізичне здоров’я, особистісний імідж, ерудицію.

5. Результативна складова

Бачать свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатні встановити причини їхньої появи. Об’єктивно оцінюють свої можливості (актуальні, ретроспективні, потенціальні), проводять рефлексивну самодіагностику. Здатні домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки.

 У роботі зі здобувачами освіти передбачають близькі та віддалені результати освітнього процесу.

Забезпечують стійкий позитивний результат, ретельно вивчають критерії оцінювання, користуються ними на практиці; об'єктивні в оцінюванні знань учнів.

Середній рейтинг серед колег.

Виправляють допущені помилки і посилюють позитивні моменти у своїй роботі, знаходять ефективні рішення. Усвідомлюють необхідність систематичної роботи над собою і активно включаються в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей Впроваджують передовий педагогічний досвід.

У роботі зі здобувачами освіти передбачають близькі та віддалені результати освітнього процесу; спираються на результати вивчення учнів. Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати навчання.

Достатній рейтинг серед колег.

Прагнуть і вміють бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінюють та аналізують її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічають програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

Створюють власний педагогічний досвід і розповсюджують його.

У роботі зі здобувачами освіти передбачають близькі та віддалені результати освітнього процесу; учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук.

Високий рейтинг серед колег.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

2.2.1.3.1. Моніторингове дослідження, щодо встановлення рейтингової оцінки педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу освіти:

1.Загальні положення

На якість освіти суттєво впливає наукова компетентність і педагогічна майстерність вчителів, які здійснюють процес навчання, а також їх кваліфікація та організованість.

Система моніторингу, що використовує відповідні методики оцінки ефективності діяльності педагогів у навчальному закладі, дозволяє контролювати якісні зміни, що відбуваються в системі кадрового забезпечення освітнього процесу.

Мета: стимулювати вчителя до самостійного осмислення і вирішення професійних проблем.

Завдання:

- впровадження єдиних критеріїв для оцінки, контролю якості освіти та ефективності роботи педагогів;

- створення інформаційної бази,  що всебічно відбиває діяльність вчителів;

- стимулювання видів діяльності, які сприяють підвищенню рейтингу колегіуму в цілому;

- підвищення мотивації вчителів до зростання їх кваліфікації і професіоналізму, розвиток у них навичок самооцінки й аналізу своєї роботи;

- розвиток творчої ініціативи, продуктивності навчальної, дослідницької, методичної та організаційно-педагогічної діяльності;

- диференціація оцінки діяльності педагогічного колективу з метою підтримки ефективно працюючої частини колективу;

- підвищення якості навчально-виховного процесу в колегіумі.

Рейтингова оцінка є одним з механізмів стимулювання ефективності, якості та результативності діяльності педагогів у закладі освіти.

Механізм рейтингової оцінки і зміст діяльності розробляються науково-методичною радою школи, обговорюються педагогічним колективом та з урахуванням внесених поправок затверджуються  педагогічною радою.

Відповідальність за достовірність відомостей, поданих в діагностичних картах, несуть вчителі, які здійснюють заповнення аркуша, і  завідувач кафедри (Додаток № 9).

Контроль достовірності та своєчасності подання відомостей для проведення рейтингової оцінки здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи.

Підведення підсумків та розподіл педагогів за позиціями рейтингу здійснює педагогічна рада.

Отримання результатів рейтингової оцінки дозволить кожному педагогові об'єктивно оцінити свою роботу в поточному навчальному році, визначити позитивні та негативні тенденції напрямів своєї діяльності та з урахуванням цього правильно спланувати свою роботу на майбутній рік. Така оцінка позитивно позначиться на прагненні вчителів до підвищення своєї кваліфікації, професіоналізму, зростання педагогічної майстерності, а це, в свою чергу, буде сприяти підвищенню якості підготовки учнів та зростанню рейтингу школи в соціумі.

2. Структура і регламент роботи комісії з рейтингової оцінки

2.1. Керівництво діяльністю НМР здійснює  голова НМР – заступник директора з науково-методичної роботи.

2.2. Членами НМР є:

- директор закладу освіти;

- заступники директора з НВР;

- заступник директора з ВР;

- завідувачі кафедр;

- голова профспілкового комітету;

- представники психологічної служби.

2.3. Протягом указаного періоду члени НМР (завідувачі кафедр зокрема) відстежують продуктивність діяльності педагогів, здійснюючи збір інформації за своїми напрямами.

2.4. Питання  щодо рейтингової оцінки діяльності педагогів виносяться на засідання кафедр два рази на рік (за підсумками першого семестру - проміжне оцінювання та навчального року – підсумкове) і виводить середній бал самооцінки педагога.

2.5. На засіданні НМР два рази на рік (за підсумками першого семестру - проміжне оцінювання та навчального року – підсумкове) розглядає пропозиції кафедр щодо рейтингової оцінки вчителів і визначає рейтингові позиції.

НМР щорічно підводить підсумки і виробляє пропозиції щодо подальшого вдосконалення рейтингової системи.

3. Механізм дії рейтингової оцінки

Збір відомостей про діяльність педагогічного колективу викладачів здійснюється шляхом самооцінки і аналізу своєї роботи за діагностичними картами, заповнюваними кожним самостійно. В результаті обробки карт вчителів формується версія бази даних, що містить відомості про індивідуальні рейтинги вчителів кафедр школи.

3.1. Рейтингова оцінка здійснюється на основі інформаційної бази, що відбиває показники за п'ятьма напрямами діяльності педагога:

- навчальна діяльність;

- науково-методична діяльність;

- освітня результативна діяльність учнів;

- виховна, позаурочна та громадська діяльність;

- виконавська діяльність.

3.2. Оцінка діяльності за всіма напрямками проводиться за бальними шкалами.

3.3. Рейтингова оцінка спрямована на діяльність вчителів, які працюють в школі не менше одного року, і стосується тільки  постійних працівників.

3.4. Рейтингова оцінка являє собою суму балів, що нараховуються вчителеві за досягнення в навчально-педагогічній, науково-методичній, організаційно-педагогічній та виховній роботі, а також отриману кваліфікацію.

3.5. Критерії оцінки розроблені з урахуванням різнопланових інтересів педагогів і дозволяють працівнику самовизначитися, в якій галузі можна отримати найбільшу кількість балів.

3.6. До 25 числа останнього місяця кожного півріччя навчального року (грудень, травень) педагог виробляє самооцінку продуктивності діяльності за відпрацьовані місяці і вносить її в діагностичну карту.

3.7. Діагностична карта, заповнена після зазначеного терміну, до розгляду не приймається.

3.8. Відповідно до діагностичної карти здійснюється рейтингова оцінка за критеріями, представленим в оціночних листах НМР.

4. Шкала стимулюючих надбавок:

4.1. Результати рейтингової оцінки оголошуються в кінці навчального року на аналітичній педраді.

4.2. Педагоги, які брали участь у рейтингу протягом усіх залікових періодів, у разі їх активності та динаміки професійного зростання отримують заохочення.

4.3. На основі аналізу рейтингу адміністрація може варіювати форми та методи заохочення педагогів (премія, подяка із записом в трудову книжку, рекомендація для атестації на більш високу категорію, направлення на курси підвищення кваліфікації, публічна похвала і т.ін.).

4.4. Кожен член НМР має свої бонусні бали, які він може додати до рейтингу будь-якого педагога (педагогів) за особливу активність і результативність роботи. Розмір бонусу  членів  НМР становить 10 балів, директора школи – 30 балів .

4.5. Критерії показників можуть змінюватися відповідно до плану роботи школи на навчальний рік і щоразу затверджуватися.

2.2.1.3.2. Система та механізми забезпечення педагогічної доброчесності

1. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне та неупереджене оцінювання знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти;
  • відсутність розголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян;
  • надання достовірної інформації;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами загальної середньої освіти;
  • уникнення приватного інтересу та конфлікту інтересів;
  • несення відповідальності за порушення академічної доброчесності;
  • негайне повідомлення адміністрації закладу загальної середньої освіти у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, що охороняються законом.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації;
  • самостійне виконання навчальної роботи для оцінювання, що не є запозиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами;
  • повагу честі і гідності інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від ваших;
  • присутність на всіх навчальних заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами;
  • відсутність фальсифікації або фабрикування інформації, наукових результатів з їх наступним використанням у роботі;
  • відсутність пропозиції хабару за отримання будь-яких переваг у навчальній або дослідницькій діяльності;
  • відсутність здійснення або заохочування будь-якими способами зміни отриманої академічної оцінки;
  • несення відповідальності за порушення академічної доброчесності;
  • негайне повідомлення адміністрації закладу освіти у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, що охороняються законом.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

  • академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  • обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
  • хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

Порядок виявлення та встановлення фактів

порушення академічної доброчесності:

1.1. З метою виконання норм Положення про академічну доброчесність в Запорізькій загальноосвітній школі І — ІІІ ступенів № 20 екологічного профілю Запорізької міської ради Запорізької області з 2013 року буде створена і функціонуватиме  Комісія з питань академічної доброчесності (далі - Комісія).

Комісія наділяється правом одержувати і розглядати заяви щодо порушення Положення про академічну доброчесність в закладі освіти та надавати пропозиції адміністрації освітнього закладу щодо накладання відповідних санкцій академічної відповідальності.

1.2. Будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм Положення про академічну доброчесність в Запорізькій загальноосвітній школі І — ІІІ ступенів № 20 екологічного профілю  чи підготовки про можливість такого порушення, повинен звернутися до Голови або секретаря Комісії з письмовою заявою на ім’я її голови. У заяві обов’язково зазначаються особисті дані заявника (П.І.Б., контактні дані: адреса, телефон, місце роботи, посада, клас, особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

1.3. Заяви розглядаються і вирішуються комісією у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’яти днів від дня їх отримання. Якщо в п’ятнадцятиденний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, директор колегіуму або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала заяву. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у заяві, не може перевищувати одного місяця сорока п’яти днів. На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення Положення про академічну доброчесність.

1.4. Комісія з академічної доброчесності має право одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм Положення про академічну доброчесність та готувати відповідні висновки; залучати до своєї роботи експертів з тієї чи іншої галузі, а також використовувати технічні і програмні засоби для достовірного встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.

1.5. За результатами проведених засідань Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм цього Положення. Рішення Комісії приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються директору для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

2. Види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності

За порушення академічної доброчесності і до педагогів і до учнів можуть бути застосовані певні види академічної відповідальності (ст. 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Види академічної відповідальності для педагогів (за одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності):

Факт встановлення порушення академічної доброчесності

Вид порушення академічної доброчесності

Вид академічної відповідальності

Рішення про остаточне встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника на підставі висновків роботи Комісії з дотримання академічної доброчесності

Академічний плагіат, самоплагіат

Рішення про визначення виду академічної відповідальності педагогічному працівнику приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника:

1 позбавлення права:

1.1) залучення до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;

1.2) проходження позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;

1.3) отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року;

2 відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

3 врахування факту академічної доброчесності під час:

3.1) вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

3.2) конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.

Фабрикація

Фальсифікація

Хабарництво

Необ’єктивне оцінювання

Обман через допуск проходження процедури оцінювання результатів навчання замість однієї особи іншою

Обман через надання допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного, державної підсумкової атестації, не передбаченої умовами та процедурами їх проходження

Вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання

Конфлікт інтересів

Приватний інтерес

Службова недбалість

Виконання на замовлення та (або) продаж текстів (контрольних, робіт, досліджень і навчальної літератури)

Публікація вигаданих результатів досліджень, будь-яких даних з питань освітнього процесу

Приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського колективу або внесення до списку авторів наукової чи навчально-методичної праці осіб, які не брали участь у створенні продукту

Види академічної відповідальності для здобувачів освіти (за одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності):

Факт встановлення порушення академічної доброчесності

Вид порушення академічної доброчесності

Вид академічної відповідальності

За висновками експертної оцінки та технічної перевірки (за допомогою спеціалізованих програмних засобів) щодо ознак академічного плагіату в МАНівських дослідженнях, робіт шкільної науково-практичної  конференції, підготовлених до захисту тощо

За заявою педагогічного працівника

На підставі висновків Комісії з дотримання академічної доброчесності рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічна рада закладу освіти.

Рішення про позбавлення учня академічної стипендії,

призових місць на учнівських змаганнях, турнірах,

олімпіадах, конкурсах, отриманих із порушеннями

академічної доброчесності, приймає орган (посадова особа),

який їх надав (присвоїв) у порядку, визначеному

законодавством.

Академічний плагіат

Рішення про визначення виду академічної відповідальності здобувачу освіти приймає директор закладу освіти на підставі висновків Комісії з дотримання академічної доброчесності:

1) зауваження;

2) повторне проходження підсумкового оцінювання;

3)повторне проходження державної підсумкової атестації;

4)повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми ;

5)зниження рівня оцінювання навчальних досягнень на 1 рівень (мінус 3 бали);

6)позбавлення отриманих із порушенням академічної доброчесності призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах;

7)відрахування із закладу загальної середньої освіти.

Академічне шахрайство

Порушення методики виконання досліджень

Фабрикація

Хабарництво

Списування

Обман через використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів

Обман через проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб

3. Порядок оскарження рішення про притягнення до академічної відповідальності

3.1. Рішення про притягнення до академічної відповідальності педагогічного працівника за фактом порушення академічної доброчесності  та виду  академічної відповідальності приймає педагогічна рада школи більшістю голосів. за участю працівника та/або його законного представника.

3.2. На засіданні педагогічної ради заслуховуються висновки Комісії з академічної доброчесності про встановлення факту порушення норм академічної доброчесності педагогічним працівником. Також працівник, за яким  встановлено факт порушення академічної доброчесності  має право бути заслуханим на засіданні педагогічної ради.

3.3. На підставі висновків та рекомендацій директор освітнього закладу на засіданні педагогічної ради порушує питання про притягнення педагогічного працівника, який порушив норми академічної доброчесності, до академічної відповідальності (відповідні заходи морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру).

3.4. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Працівник, який був притягнутий до академічної відповідальності за фактом порушення академічної доброчесності  має право оскаржити рішення педагогічної ради в Комісії по трудових спорах (КТС) у тримісячний строк, починаючи з того дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушене право.

3.5. У разі незгоди з рішенням Комісії по трудових спорах працівник, який був притягнутий до академічної відповідальності за фактом порушення академічної доброчесності чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення в суді в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

4. Механізм забезпечення академічної доброчесності

4.1.

Методична частина формування академічної доброчесності педагогічних працівників

Заходи

Як часто проводяться

Ким здійснюється

1.

Ознайомлення педагогічних працівників з Системою та механізмом забезпечення академічної доброчесності

Щороку

Комісія академічної доброчесності

2.

Інформування педагогічних працівників про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики та популяризація принципів академічної доброчесності.

Протягом року

Комісія академічної доброчесності

3.

Проведення  навчальних семінарів з формування академічної доброчесності, розповсюдження методичних матеріалів, інфобюлетнів.

1 раз в семестр

Комісія академічної доброчесності

4.

Підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню та наукову діяльність ЗЗСО № 20 екологічного профілю

Щороку

Голова Комісії академічної доброчесності

5.

Надання рекомендацій та консультації щодо способів і шляхів більш ефективного дотримання норм академічної доброчесності.

Протягом року

Комісія академічної доброчесності

6.

Протидія корупції в закладі освіти.

Постійно

Адміністрація

4.2.

Методична частина формування академічної доброчесності здобувачів загальної середньої освіти

1.

Ознайомлення здобувачів загальної середньої освіти з Положенням про академічну доброчесність, Системою та механізмом забезпечення академічної доброчесності

Щороку

Класні керівники

2.

Інформування здобувачів загальної середньої освіти про необхідність дотримання правил та популяризація принципів академічної доброчесності, розповсюдження методичних матеріалів, інфобюлетнів.

Протягом року

Класні керівники

3.

Проведення виховних годин з питань академічної доброчесності

1 раз в семестр

Класні керівники

Проведення семінарів з питань інформаційної діяльності закладу загальної середньої освіти, правильності написання робіт МАН, навчальних робіт, правил опису джерел та оформлення цитувань.

1 раз на рік

Заступники директора, вчителі-предметники старшої школи

4.

Експертна оцінка та технічна перевірка (за допомогою спеціалізованих програмних засобів) щодо ознак академічного плагіату в МАНівських дослідженнях, робіт шкільної науково-практичної  конференції, підготовлених до захисту тощо

Протягом року

Заступники директора, завідувачки предметних об'єднань

4.3.

Методична частина формування академічної доброчесності батьків здобувачів освіти

1.

Інформування  батьків здобувачів загальної середньої освіти про необхідність дотримання правил та популяризація принципів академічної доброчесності, ознайомлення з Положенням про академічну доброчесність та Системою та механізмом забезпечення академічної доброчесності.

Щороку

Голова Комісії академічної доброчесності

2.

Підготовка матеріалів та рекомендацій з питань академічної доброчесності та розміщення їх на шкільному сайті.

Протягом року

Комісія академічної доброчесності

4.4.

Моніторинг механізму вивчення академічної доброчесності в закладі освіти

1.

Інтерв’ю педагогічних працівників і  здобувачів освіти з питань поняття та основних принципів академічної доброчесності.

1 раз на рік

Представники шкільного парламенту, педагог-організатор

2.

Дослідження рівня оволодіння принципами академічної доброчесності педагогічних працівників, здобувачів загальної середньої освіти.

Щороку

Соціально-психологічна служба школи

3.

Дослідження рівня самостійності виконання домашніх завдань, контрольних та самостійних робіт здобувачами загальної середньої освіти.

Щороку

Соціально-психологічна служба школи

4.

Дослідження рівня об’єктивності оцінювання  педагогічними працівниками  робіт здобувачів загальної середньої освіти.

1 раз на рік

Адміністрація

Всі заходи механізму забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти плануються щороку Комісією з академічної доброчесності та вносяться її Головою до Річного плану роботи.

2.2.1.4. Напрям ІV. Якість управлінських технологій та результативність управління освітнім закладом

Завдання: створення системи державно-громадського управління школою; забезпечення ефективного функціонування та прогресивного розвитку закладу освіти; використання інформаційно-комунікаційних технологій у різних напрямках управлінської діяльності; раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей; створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі; контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

Вимоги/компоненти

Кількість

критеріїв

Кількість індикаторів

Система планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

4

критерії

9 індикаторів

Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

2

критерії

4

індикатори

Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4

критерії

4

індикатори

Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

6

критеріїв

8

індикаторів

Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

2

критерії

3

індикатори

Критерії і індикатори самооцінювання напряму ІV

« Якість управлінських технологій та результативність управління освітнім закладом»

Критерії

Індикатори

Система планування діяльності закладу, моніторинг виконання

поставлених цілей і завдань

Наявність та затвердження стратегії  розвитку у закладі освіти, системи локальних документів, які забезпечують функціонування закладу відповідно до концепції та спрямовані на підвищення якості освітньої діяльності

Відповідність стратегії розвитку  у закладі освіти особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, територія обслуговування, формування контингенту здобувачів освіти, обсяг та джерела фінансування)

Річне планування та відстеження його результативності здійснюють на підставі аналізу стану освітнього процесу, його рівня розвитку й управління ним та узгодженим із стратегією його розвитку

Ефективність реалізації річного плану роботи

Залучення учасників освітнього процесу до розроблення річного плану роботи закладу освіти

Аналіз річного плану роботи та корегування його(у разі потреби) керівником  та органами управління закладу освіти

Якість діяльності педагогічної ради закладу освіти, що спрямована на реалізацію річного плану і стратегію розвитку закладу

Наявність самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти

Оприлюднення документу, що визначає стратегію (політику) і процедури забезпечення якості освіти

Систематичне здійснення самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі процедур

Залучення учасників освітнього процесу до самооцінювання якості освітньої діяльності

Наявність та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання

Доцільність вживання заходів для створення належних умов діяльності закладу (зокрема, вивчення стану матеріально-технічної бази, планування її розвитку, звернення із відповідними клопотаннями до засновника, здійснення  проектної діяльності)  керівництвом закладу освіти

Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

Сприяння створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру керівництвом закладу освіти

Рівень задоволеності учасників освітнього процесу загальним психологічним кліматом у закладі освіти і діями керівництва щодо формування відносин довіри та конструктивної співпраці між ними

Ефективність забезпечення доступу учасників освітнього процесу, представників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації)

Якість розгляду звернень учасників освітнього процесу та вживання відповідних заходів реагування керівництвом закладу

Наявність відкритих загальнодоступних ресурсів, на яких заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність

Доцільність наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, веб-сайт закладу освіти, сторінки у соціальних мережах)

Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

Якість формування штату керівником закладу  із залученням кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

Рівень укомплектування кадрового складу у закладі освіти (наявність/відсутність вакансій)

Наявність системи матеріального та морального заохочення керівництвом закладу освіти, яка  мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності

Наявність системи матеріального та морального заохочення керівництвом закладу освіти, яка  мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності

Наявність системи матеріального та морального заохочення керівництвом закладу освіти, яка  мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності

Якість створених умов для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників керівництвом закладу освіти

Рівень задоволеності педагогічних працівників діяльністю керівництва закладу освіти, яка сприяє їхньому професійному розвиткові

Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

Наявність умов для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу

Рівень задоволеності учасників освітнього процесу умовами реалізації  їхніх права та обов’язків у закладі освіти

Наявність прийняття управлінських рішень на підставі партнерських відносин з усіма учасниками освітнього процесу

Рівень задоволеності залученням учасників освітнього процесу до прийняття управлінських рішень

Наявність умов для розвитку громадського самоврядування керівництвом закладу освіти

Доцільність залучення органів громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти керівництвом

Сприяння керівництва закладу щодо  виявлення громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади

Підтримка освітніх та громадських ініціатив учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу та участь у житті місцевої громади (культурні, спортивні, екологічні проекти, заходи) керівництвом закладу

Наявність режиму роботи закладу освіти та розкладу занять, які враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам

Якість режиму роботи у закладі освіти з  урахуванням потреб учасників освітнього процесу, особливостей  діяльності закладу

Рівень забезпечення рівномірним навчальним навантаженням відповідно до вікових особливостей здобувачів освіти у розкладі навчальних занять

Рівень сформованості розкладу навчальних занять у закладі відповідно до освітньої програми

Створення  умов у закладі освіти для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти

Ефективність створених керівництвом закладу освіти умов, які сприяють реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти

Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

Впровадження політики академічної доброчесності  у закладі освіти

Рівень забезпечення реалізації заходів щодо формування академічної доброчесності та протидія фактам її порушення  керівництвом закладу

Відсоток  поінформованих здобувачів освіти та педагогічних працівників щодо дотримання академічної доброчесності  та його відповідність  рівню поінформованості

Наявність заходів, які сприяють формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

Ефективність забезпечення та  проведення освітніх, інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції керівництвом закладу освіти

Методи та джерела збору інформації:

  • Спостереження (за освітнім середовищем) (додатки № 13-14).
  • Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків; інтерв’ю з практичним психологом, соціальним педагогом; інтерв’ю з представниками самоврядування) (додатки №№ 10-11).
  • Вивчення документації (Стратегія розвитку закладу освіти; Статут закладу освіти, освітня програма; протоколи засідань педагогічної ради; технічний паспорт закладу освіти; розпорядження голови Запорізької міської ради про закріплення території обслуговування; кошторис закладу освіти; річний звіт про діяльність закладу; положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти; журнал реєстрації звернень громадян; накази керівника з питань основної діяльності; накази керівника з кадрових питань; штатний розпис; статистичні звіти; протоколи засідань методичних кафедр; протоколи нарад; положення про органи громадського самоврядування у закладі освіти; правила поведінки учасників освітнього процесу; індивідуальні навчальні плани (у разі наявності); річний план роботи).

Вербальний та кількісний шаблони самооцінювання напряму ІV

« Якість управлінських технологій та результативність управління освітнім закладом»

Рівні

оцінювання

Вербальний (описовий) підхід

Кількісний підхід

Оптимальний

У закладі освіти розроблено та затверджено стратегію його розвитку, систему локальних документів, які забезпечують функціонування закладу відповідно до концепції та спрямовані на підвищення якості освітньої діяльності.

 Річне планування складено відповідно до стратегії розвитку закладу  із залученням учасників освітнього процесу, ефективно реалізується у закладі освіти  та систематично відстежується його результативність з урахуванням освітньої програми. Щорічно здійснюється та оприлюднюється

самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі  процедур із залученням учасників освітнього процесу. Керівництво закладу освіти систематично планує та доцільно вживає заходи щодо створення належних умов діяльності (вивчення стану матеріально-технічної бази, планування її розвитку, звернення із відповідними клопотаннями до засновника, здійснення проєктної діяльності). Керівництво закладу створює психологічно комфортне середовище, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру. Ефективно забезпечує доступ до спілкування, якісно розглядає звернення учасників освітнього процесу, представників місцевої громади та вживає відповідних заходів реагування.  Заклад освіти систематично оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Наявна ефективна система застосування заходів морального та матеріального заохочення, яка

мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої

діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності. Керівництво закладу освіти створює якісні  умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників.

Організація освітнього

процесу створюється на засадах

людиноцентризму.  Управлінські

рішення приймаються на основі

конструктивної співпраці

учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою з урахуванням пропозицій усіх учасників освітнього процесу. Керівництво закладу активно підтримує освітні та громадські  ініціативи  учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу та участь у житті місцевої громади. Ефективно створює умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Розроблений якісний режим роботи та розклад занять з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти та їх потреб, зважаючи на архітектурну спроможність будівлі та наявність заповнених учительських ставок.  Керівництвом закладу розроблені та ефективно впроваджуються  заходи щодо формування академічної доброчесності, негативного ставлення до корупції  учасників освітнього процесу . Усі здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані та дотримуються  правил академічної доброчесності.

У закладі освіти 100% розроблено та затверджено стратегію його розвитку, до 98% - систему локальних документів, які забезпечують функціонування закладу відповідно до концепції та спрямовані на підвищення якості освітньої діяльності.

 Річне планування на 100% складено відповідно до стратегії розвитку закладу  із  залученням учасників освітнього процесу, на 95-100% реалізується у закладі освіти  та систематично (1-2 рази на рік) відстежується його результативність з урахуванням освітньої програми. Щорічно здійснюється та оприлюднюється

самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі  процедур із залученням учасників освітнього процесу. Керівництво закладу освіти систематично (щорічно) планує та доцільно вживає заходи щодо створення належних умов діяльності (вивчення стану матеріально-технічної бази, планування її розвитку, звернення із відповідними клопотаннями до засновника, здійснення проектної діяльності). Керівництво закладу створює до 90% психологічно комфортне середовище, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру. 100% ефективно забезпечує доступ до спілкування, якісно розглядає звернення учасників освітнього процесу, представників місцевої громади та 100% вживає відповідних заходів реагування.  Заклад освіти систематично (кожного місяця протягом навчального року) оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Наявна ефективна система застосування заходів морального та матеріального заохочення, яка мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої

діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності. Керівництво закладу освіти створює 100% якісні  умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників.

Організація освітнього процесу 100% створюється на засадах людиноцентризму.  Управлінські

рішення 100% приймаються на основі конструктивної співпраці

учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою з урахуванням пропозицій усіх учасників освітнього процесу. Керівництво закладу 100% активно підтримує освітні та громадські  ініціативи  учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу та участь у житті місцевої громади. Ефективно створює умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Розроблений 100% якісний режим роботи та розклад занять з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти та їх потреб, зважаючи на архітектурну спроможність будівлі та наявність заповнених учительських ставок.  Керівництвом закладу 100% розроблені та ефективно впроваджуються  заходи щодо формування академічної доброчесності, негативного ставлення до корупції  учасників освітнього процесу. 100% здобувачів освіти та педагогічних працівників поінформовані та дотримуються  правил академічної доброчесності.

Достатній

У закладі освіти розроблено та  затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Річне планування складено відповідно до стратегії розвитку закладу  із  періодичним залученням учасників освітнього процесу, реалізується та відстежується його результативність з урахуванням освітньої програми. Періодично здійснюється та оприлюднюється

самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених процедур із залученням учасників освітнього процесу. Керівництво закладу освіти планує та вживає заходи щодо створення належних умов діяльності ( вивчення стану матеріально-технічної бази, планування її розвитку, звернення із відповідними клопотаннями до засновника, здійснення проєктної діяльності). Керівництво закладу сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру. Забезпечує доступ до спілкування,  розглядає звернення учасників освітнього процесу, представників місцевої громади та вживає відповідних заходів реагування. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Наявна система застосування заходів морального та матеріального заохочення, яка мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої

діяльності, саморозвитку. Керівництвом закладу освіти створено умови для  підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників. Організація освітнього

процесу створюється на засадах

людиноцентризму. Управлінські рішення приймаються на основі

конструктивної співпраці

учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою з частковим урахуванням пропозицій  учасників освітнього процесу. Керівництво закладу  підтримує освітні та громадські  ініціативи  учасників освітнього процесу, що спрямовані на розвиток закладу та участь у житті місцевої громади.  Створює умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Зважаючи на архітектурну спроможність будівлі та наявність заповнених вчительських ставок наявний режим роботи та розклад занять складений з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти. Керівництвом закладу розроблені та  впроваджуються  заходи щодо формування академічної доброчесності, негативного ставлення до корупції  учасників освітнього процесу . Більшість здобувачів освіти та педагогічних працівників поінформовані та дотримуються правил академічної доброчесності.

У закладі освіти 100% розроблено та  затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Річне планування на 85-95% складено відповідно до стратегії розвитку закладу  із  періодичним залученням учасників освітнього процесу, на 95% реалізується та відстежується (щорічно) його результативність з урахуванням освітньої програми. Періодично (1 раз на рік) здійснюється та оприлюднюється самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених процедур із залученням учасників освітнього процесу. Керівництво закладу освіти 100% планує та 80-95% вживає заходи щодо створення належних умов діяльності (вивчення стану матеріально-технічної бази, планування її розвитку, звернення із відповідними клопотаннями до засновника, здійснення проєктної діяльності). Керівництво закладу сприяє створенню до 90% психологічно комфортного середовища, яке забезпечує взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру. Забезпечує 100% доступ до спілкування,  100% розглядає звернення учасників освітнього процесу, представників місцевої громади та вживає 100% відповідних заходів реагування. Заклад освіти оприлюднює інформацію (1 раз на два місяці) про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Наявна система застосування заходів морального та матеріального заохочення, яка мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої

діяльності, саморозвитку. Керівництвом закладу освіти 100% створено умови для  підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників. Організація освітнього

процесу до 95% створюється на засадах людиноцентризму. Управлінські рішення до 90% приймаються на основі конструктивної співпраці

учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою з частковим урахуванням пропозицій  учасників освітнього процесу. Керівництво закладу  на 85-95% підтримує освітні та громадські  ініціативи  учасників освітнього процесу, що спрямовані на розвиток закладу та участь у житті місцевої громади.  100% створює умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Зважаючи на архітектурну спроможність будівлі та наявність заповнених вчительських ставок наявний режим роботи та розклад занять 100% складений з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти. Керівництвом закладу 100% розроблені та  впроваджуються до 90%  заходи щодо формування академічної доброчесності, негативного ставлення до корупції  учасників освітнього процесу. Більше 75% здобувачів освіти та більше 85% педагогічних працівників поінформовані та дотримуються правил академічної доброчесності.

Критичний

У закладі освіти розроблено та   затверджено стратегію його розвитку. Річне планування складено відповідно до стратегії розвитку закладу  із  ситуативним залученням учасників освітнього процесу, реалізується та відстежується його результативність з урахуванням освітньої програми.  У закладі освіти частково здійснюється та оприлюднюється

самооцінювання якості освітньої діяльності.

Керівництво закладу освіти слідкує та утримує  у належному стані будівлю, приміщення, обладнання. Керівництво закладу намагається створити  психологічно комфортне середовище, що ситуативно забезпечує взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу. Забезпечує періодичний доступ до спілкування,  формально розглядає звернення учасників освітнього процесу.  Заклад освіти епізодично оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Наявні заходи  морального заохочення педагогічних працівників. Керівництво закладу освіти періодично сприяє підвищенню кваліфікації, чергової та позачергової атестації. Управлінські рішення приймаються на основі співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою. Керівництво закладу періодично  підтримує освітні та громадські  ініціативи  учасників освітнього процесу. Створює задовільні умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Режим роботи та розклад занять складений з частковим урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти. Керівництвом закладу розроблені та не систематично впроваджуються заходи щодо формування академічної доброчесності, негативного ставлення до корупції  учасників освітнього процесу . Здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані, але  деякі дотримуються правил академічної доброчесності.

У закладі освіти 100% розроблено та   затверджено стратегію його розвитку. Річне планування складено відповідно до стратегії розвитку закладу до 70%  із  ситуативним залученням учасників освітнього процесу, до 70% реалізується та іноді (1 раз на два роки) відстежується його результативність з урахуванням освітньої програми.  У закладі освіти частково (до 60% від запланованого) здійснюється та оприлюднюється самооцінювання якості освітньої діяльності.

Керівництво закладу освіти слідкує та утримує  у належному стані будівлю, приміщення, обладнання. Керівництво закладу намагається створити  психологічно комфортне середовище, що ситуативно забезпечує взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу. Забезпечує періодичний (до 80%) доступ до спілкування,  формально розглядає звернення учасників освітнього процесу.  Заклад освіти епізодично (1-2 рази на рік) оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Наявні заходи  морального заохочення педагогічних працівників. Керівництво закладу освіти періодично сприяє підвищенню кваліфікації, чергової та позачергової атестації. До 50% управлінських рішень приймаються на основі співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою. Керівництво закладу періодично (до 50%)  підтримує освітні та громадські  ініціативи  учасників освітнього процесу. Створює задовільні умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Режим роботи та розклад занять складений з частковим (до 50%) урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти. Керівництвом закладу розроблені та не систематично (1 раз на 2 роки) впроваджуються заходи щодо формування академічної доброчесності, негативного ставлення до корупції  учасників освітнього процесу. 75% здобувачів освіти та 90% педагогічних працівників поінформовані, але  деякі (70-85%) дотримуються правил академічної доброчесності.

Недостатній

У закладі освіти відсутня стратегія його розвитку. Річне планування складено відповідно до освітньої програми закладу. У закладі освіти відсутня система самооцінювання якості освітньої діяльності. Керівництво закладу підтримує стан будівлі, приміщення та обладнання. У закладі відсутнє  психологічно- комфортне середовище. Керівництво  взаємодіє зі здобувачами освіти, їх батьками, педагогічними та іншими працівниками закладу періодично. Заклад освіти час від часу оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Наявні заходи матеріального або морального заохочення педагогічних працівників. Керівництво закладу освіти відстежує графік підвищення кваліфікації та своєчасне проходження атестації. Управлінські рішення приймаються з частковим урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу. Керівництво закладу інколи підтримує освітні та громадські  ініціативи  учасників освітнього процесу. Не створено умов  для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Режим роботи та розклад занять складено з  порушенням відповідно до  вікових особливостей здобувачів освіти. Керівництвом закладу розроблені, але  не вживаються  заходи щодо формування академічної доброчесності, негативного ставлення до корупції  учасників освітнього процесу . Здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані щодо дотримання правил академічної доброчесності.

У закладі освіти 100% відсутня стратегія його розвитку. Річне планування складено до 85% відповідно до освітньої програми закладу. У закладі освіти відсутня система самооцінювання якості освітньої діяльності, а є лише поодинокі опитування. Керівництво закладу підтримує стан будівлі, приміщення та обладнання. У закладі відсутнє ( до 75%)  психологічно- комфортне середовище. Керівництво  взаємодіє зі здобувачами освіти, їх батьками, педагогічними та іншими працівниками закладу періодично (1-2 рази на рік). Заклад освіти час від часу (1 раз на два роки) оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Наявні заходи матеріального або морального заохочення педагогічних працівників. Керівництво закладу освіти відстежує щорічно графік підвищення кваліфікації та своєчасне проходження атестації. Управлінські рішення приймаються з частковим (до 25%) урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу. Керівництво закладу інколи (до 25%) підтримує освітні та громадські  ініціативи  учасників освітнього процесу. Не створено (до 25%) умов  для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Режим роботи та розклад занять складено з  порушенням відповідно до  вікових особливостей здобувачів освіти. Керівництвом закладу розроблені, але  не вживаються (до 25%)  заходи щодо формування академічної доброчесності, негативного ставлення до корупції  учасників освітнього процесу . менше 50% здобувачів освіти та менше 70% педагогічних працівників поінформовані щодо дотримання правил академічної доброчесності менше 70% їх дотримуються.

ІІІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Для забезпечення освітнього процесу база закладу освіти складається з навчальних кабінетів, спортивної зали, актової зали, класів,  медичного кабінету, бібліотеки, їдальні.   Освітній процес забезпечено навчальною, методичною літературою.

ІV. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках: впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу; комп'ютеризація освітнього процесу. Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб'єктів управління закладом на усіх рівнях. Другий напрям - це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів. Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.

Сучасні технології забезпечують рівний доступ до знань та інформації, дають нам змогу долати бар’єри часу і відстані, спілкуватися і навчатись незалежно від місця, де ми знаходимося, збагачують наш досвід та збільшують наші можливості, в тому числі можливість здійснювати освітній процес в обмежених умовах (тривала хвороба, карантин тощо). Таким чином, процес інформатизації освіти робить її відкритою для всього суспільства.

На забезпечення потреб та вимог суспільства щодо інформатизації освіти в нашому освітньому закладі покращено матеріально-технічну базу процесу інформатизації;  організовано навчання із сертифікацією вчителів за різними програмами щодо формування ІКТ-компетентності; проведені семінари-практикуми та майстер-класи для вчителів з питань навчання та  впровадження ІКТ, налагоджена робота з формування електронної бази даних та формування звітності за програмою «КУРС», створений та функціонує сайт школи.

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді. До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різних параметрах, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

Об’єм знань, що породжується світовою спільнотою, подвоюється кожні 2-3 роки, швидкими темпами відбувається удосконалення форм  і змісту освітнього процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та тестування, розвиток дистанційної освіти, що дає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні.

          Тому діяльність закладу освіти з цього питання необхідно планувати та здійснювати  за такими напрямами:

  • впровадження  ІКТ-технологій в управлінську діяльність, створення віртуального документообігу та ефективної електронної звітності, оперативного інформування,  банку перспективного педагогічного досвіду;
  • формування ІКТ-компетентності педагогів через систему тренінгів, майстер-класів, курсів підвищення кваліфікації, постійної роботи консалтингового центру;
  • використання ІКТ-технологій під час очного та дистанційного навчання учнів, впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів;
  • забезпечення школи необхідними для управлінського процесу та освітньої діяльності цифровими ресурсами, технікою.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури,  поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу. Комплексне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінській діяльності, вдале поєднання сучасних засобів навчання з традиційним може бути корисним та високоефективним. Все це дає можливість педагогам та учням  відчувати себе комфортно в нових соціально-економічних умовах, а освітній установі – перейти на режим функціонування і розвитку як відкритої освітньої системи.

V. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Освіта у закладі надається шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби здобувачів освіти.

Універсальний дизайн закладу включає:

  • відповідність освітнього процесу широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечення методики навчання, викладання та представлення матеріалу; доступність навчальних планів та програм;
  • підготовку та використання навчальних матеріалів (картки, завдання, вправи, дидактичні ігри, тощо) відповідно до рівня психофізичного розвитку кожного здобувача освіти;
  • доступність візуальної інформації про діяльність закладу (веб-сайт, сторінка у соціальних мережах);
  • створення умов для участі здобувачів освіти у суспільному житті міста, країни, соціалізації та адаптації кожної особистості.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.