Карантинні рослини – це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і чисельність яких регулюється спеціальними заходами.
Обмежено-поширеними є амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), гірчак рожевий (повзучий) (Acroptilon repens), ценхрус якірцевий (малоквітковий) (Cenchrus pauciflorus), паслін колючий (Solanum rostratum), сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense) та 15 видів повитиць (Cuscuta sp.sp.), з яких найвідомішими та поширенішими є повитиця польова (Cuscuta campestris) і Лемана (C.Lehmanniana).
У культурфітоценозах Степу України та поза ними спостерігається 49 видів рослин-алергенів.
Найчастіше серед рослин – алергенів у фітоценозах міста трапляються амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), лутига татарська (Atriplex tatarica), чорнощир нетреболистий (Iva xanthiifolia). Загальна маса амброзії полинолистої в структурі забур’яненості складає близько 60%.
Амброзія полинолиста – однорічна яра рослина, за зовнішнім виглядом подібна до коноплі, а розміром і формою листків нагадує полин гіркий. За сприятливих умов стебло рослини досягає 2-2,5 м.
Росте в посівах різних культурних рослин, а також уздовж шляхів, біля будинків та смітників, на пустирях, старих кладовищах. Розмножується виключно насінням.
Амброзія полинолиста як адвентивний вид, при відсутності стримуючих факторів (хвороб та шкідників) швидко розповсюджується, перемагаючи в конкуренції з місцевими видами завойовує нові території.
Причиною швидкого поширення амброзії полинолистої у місті є те, що цей вид має ряд біологічних особливостей, до яких належать:
- висока насіннєва продуктивність (80-200 тис. штук з однієї рослини);
- насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати і давати повноцінні сходи, зберігаючи життєздатність протягом 40 років, чим утворюється значний за обсягом запас насіння у ґрунті;
- рослина має потужну кореневу систему, що проникає вглиб до 4 м;
- рослині властива висока регенераційна здатність, після скошування амброзія здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.
Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна пригнічувати і витісняти культурні рослини.
При великому забур’яненні надмірно висушуються й виснажуються ґрунти. Дослідження показують, що на утворення однієї тонни сухої речовини, амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту, 1,5 кг фосфору, а також близько 950 тонн води.
Амброзія полинолиста засмічує вулиці та подвір’я, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює неестетичний, занедбаний вигляд територій парків, скверів та інших зелених зон міста.
Крім шкідливого впливу на культурні рослини, негативно впливає на здоров’я людини. Пилок рослин з роду амброзія є сильним алергеном і викликає алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактні дерматити). У фазі цвітіння амброзія виділяє велику кількість сапоніну, що викликає алергію у багатьох людей. У пилку містяться особливі білки - антигени Є і К, які проникають через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів людини. При попаданні пилкового зерна на слизову оболонку, білки надходять у кров і лімфу. В результаті розвивається нежить, сльозотеча, задишка, відчувається головний біль, підвищується температура, проявляються напади бронхіальної астми і втрачається працездатність. Амброзія виділяє ефірні масла (камфора, борнеол, пенен, гераніол, терпін та ін.), що викликають головний біль.
Алергени містяться також в насінні і листі амброзії. Вони можуть викликати у людей дерматити.
При знаходженні в осередку поширення амброзії, в тому числі при виконанні робіт із знищення карантинних рослин, необхідно захистити відкриті ділянки шкіри, очі, верхні дихальні шляхи. Необхідно вдягати щільний одяг з довгими рукавами і штанинами, захисні рукавиці. Не зайвою буде і зволожена ватно-марлева пов’язка. Після роботи необхідно вмитися чистою водою, прополоскати рот, горло, ніс, ретельно вимити руки з милом, прийняти душ.
Залишаються високими показники захворюваності на алергологічну патологію серед населення, яка зумовлена у більшості випадків шкідливим впливом пилку карантинних рослин, в тому числі амброзією полинолистою. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале і не завжди успішне.
Враховуючи біологічні особливості амброзії та умови населеного пункту, для ефективної боротьби застосовуються декілька методів боротьби.
Механічний метод – систематичне (3-4 рази) скошування рослин амброзії з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня) або виривання з корінням.
Хімічний метод – застосування для обприскування рослин амброзії на засмічених ділянках безпечних засобів, які інгібіруть ріст та розвиток амброзії або гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Потенційна небезпека гербіцидів, їх накопичення та забруднення довкілля викликає необхідність пошуку нових безпечних для навколишнього середовища та здоров’я людини засобів боротьби з амброзією.
Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та наступним висівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.
Штучне створення заростей багаторічних трав сприяє пригніченню осередків амброзії. Добре себе зарекомендувало застосування суміші багаторічних злакових трав з бобовими, які розростаючись на другий-третій рік, практично повністю витісняють амброзію з території. У зв’язку з тим, що багаторічні трави повільно ростуть в перший період вегетації, найбільш ефективним є поєднання попередньої обробки ґрунту для знищення вегетуючої амброзії з наступним посівом багаторічних трав і травосумішей в оброблений ґрунт.
Підбір трав для посіву проводиться з урахуванням умов зони вирощування і умов міста. Для Запорізької області - степової, посушливої зони найбільш ефективні чисті посіви наступних видів: конюшина біла (повзуча) (Trifolium repens), конюшина сунична (Trifolium ambiguum), спориш звичайний (гірчак звичайний) (Polygonum aviculare).
Літо – довгоочікувана пора для багатьох, але не для алергіків. Тих, у кого пилок рослин викликає алергічну реакцію, не радують ні яскраві квіти, ні буйна зелень. Особливо важко жителям Запорізької області припадає в період цвітіння карантинних рослин (полину, циклохени, амброзії). Як відзначають алергологи Запорізької обласної лікарні, в нашому регіоні – це головний подразник.
Алергія вже давно стала справжнім бичем людства. Кількість алергіків в світі постійно збільшується. За статистикою, до 2050 року від алергії страждатиме кожен другий. Чому людей, які страждають від алергічної реакції, стає все більше? Перша причина – особливості сучасного ритму життя людини XXI століття. Постійні стресові ситуації, характер харчування, екологія, хімізація виробництва, самолікування сприяють розвитку захворювання. Також впливає на виникнення алергії і спадковість.
Сезон алергії на амброзію відкритий
Найчастіше алергічна реакція виникає на продукти харчування, шерсть тварин, укуси комах, медикаменти. Але в нашому регіоні найбільш поширений поліноз – алергія на пилок рослин. Поліноз ускладнює якість життя пацієнтам ще з початку весни, але в нашій області пік захворюваності припадає на серпень-вересень, період цвітіння карантинних рослин.
У амброзії дуже дрібне пилкове зерно. Воно легко потрапляє в дихальні шляхи і провокує яскраві симптоми алергії у вигляді сильної сльозотечі, закладеності носа, чхання, нападів сухого кашлю, зниження працездатності, підвищеної температури. Найчастіше такі прояви багато хто приймає за звичайну застуду і займаються самолікуванням. Це – головна помилка.
«Фармацевтичний ринок сьогодні пропонує величезну кількість препаратів. Тому відчувши перші симптоми хвороби, пацієнти самі виписують собі ті або інші ліки. Безконтрольний прийом медикаментів без призначення тільки погіршує ситуацію і може запустити каскад алергічних реакцій. Тому не можна забувати, що тільки фахівець-алерголог може визначити, ГРВІ у пацієнта або поліноз, бронхіальна астма, алергічний риніт або інше алергічне захворювання».
Щоб влітку радіти цвітінню без алергії, лікування потрібно почати вже взимку
Перше, що повинна зробити людина, у якої в один і той же час року виникають перераховані вище симптоми, це звернутися по спеціалізовану медичну допомогу. Швидше за все, це прояви алергії і тільки алерголог може виявити агент алергічної реакції і визначити, як боротися з хворобою. На сьогодні єдиний ефективний метод лікування алергії – алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Її мета – сформувати в організмі людини антитіла, які будуть в подальшому блокувати алергічну реакцію. Для цього за індивідуально розробленою схемою пацієнт отримує лікування для зниження інтенсивності симптомів алергії надалі. На тлі лікування перебудовується імунітет, що дозволяє забути про алергію на тривалий термін. АСІТ дозволяє запобігти розвитку бронхіальної астми або контролювати вже виникло захворювання. Але головна перевага терапії – тривала ремісія.
Алерген-специфічна імунотерапія проводиться тільки поза загостренням, тобто до або після періоду цвітіння. До початку полінозу необхідно провести і алергопроби. Також фахівці рекомендують пройти профілактичне лікування.